Чи можна радіти під час війни: відповідь священника

Отець Георгій Коваленко у розмові з журналістками Наталією Нагорною та Неллі Ковальською розповів, що християнство насправді є релігією радості, попри поширене уявлення про протилежне. Він нагадав, що перше диво Христа відбулося на весіллі, коли закінчилося вино, що символізує важливість радості в повсякденному житті.

Священник зауважив, що навіть у ключових християнських подіях радість переплітається з трагедією: Різдво супроводжувалося спробою вбити немовля, а батьки Ісуса змушені були рятуватися втечею, ставши біженцями. Воскресіння, за його словами, неможливо зрозуміти без передуючих йому страждань. До війни українці жили у просторі Воскресіння, а тепер, опинившись у Європі серед радісних людей, можуть відчувати внутрішній конфлікт, бо самі перебувають ніби між Голгофою та пеклом.

Коваленко наголосив, що українці, усвідомлюючи близькість смерті, починають більше цінувати життя. Він підкреслив, що, захищаючи країну, людина долає смерть, і саме це парадоксальне поєднання смерті та радості, суму та горя є справжністю буття.

Ця тема резонує з попередніми спостереженнями психологині Ольги Сайфулліної, яка розповідала про жінок, що під час війни вперше відчули щастя — не через втрати, а через звільнення від аб'юзивних стосунків. Такі приклади свідчать: навіть у найтемніші часи люди здатні віднаходити внутрішню силу та радість.