Офіс генпрокурора визнав: підозри керівникам НАБУ і САП не оголошували

Історія з підозрами, які 14 вересня оголосив тодішній генеральний прокурор Руслан Кравченко, завершилася офіційним спростуванням. Як з'ясувалося, йшлося про дві підозри: одну — керівнику Національного антикорупційного бюро Семену Кривоносу, другу — особі, наближеній до очільника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександра Клименка. Утім, уже ввечері того ж дня Офіс генпрокурора опублікував заяву, в якій заперечив сам факт повідомлення про підозру.

За формулюванням відомства, в межах цього кримінального провадження жодній особі, зокрема керівнику антикорупційного органу, про підозру у визначеному Кримінальним процесуальним кодексом порядку не повідомлялося, і правових підстав для цього не було. Заяви про начебто підозру в ОГП назвали позбавленими юридичного сенсу. Там також повідомили, що скасували відповідні відмітки про повідомлення про підозру в Єдиному реєстрі досудових розслідувань. Співрозмовник в Офісі генпрокурора уточнив, що цей допис стосувався обох випадків — і Кривоноса, і особи, наближеної до керівника САП.

Для антикорупційної інфраструктури це не просто формальна юридична колізія. Ще в листопаді 2025 року високопоставлені співрозмовники в антикорупційних органах заявляли, що НАБУ й САП попередили міжнародних партнерів про можливе вручення підозри Клименку після операції з викриття масштабної корупції в енергетиці, відомої як "Мідас" ("Міндічгейт"). Тоді ж анонімний топпосадовець з НАБУ зауважував, що відсторонення керівника САП є найдієвішим способом перехопити справи та зупинити гучні провадження.

Саме в цьому контексті спростування ОГП набуває ширшого значення. Якщо відмітки в ЄРДР довелося скасовувати, постає питання про те, на якій підставі вони взагалі з'явилися і хто несе за це відповідальність. Для громадян це питання довіри до органів, які ведуть найрезонансніші антикорупційні справи, а для міжнародних партнерів — сигнал про те, наскільки захищеними є інституції, від яких залежить подальша співпраця та фінансова підтримка.

Окремої ваги додає реакція громадських організацій. Виконавча директорка Центру протидії корупції Каленюк припустила, що Кравченку дали час виїхати за кордон, аби він продовжив атаку на НАБУ і САП. Це формулювання варто сприймати як оцінку, а не встановлений факт, однак воно показує, наскільки політично зарядженою залишається тема.

Підсумок: офіційно підозр ні Кривоносу, ні особі, близькій до Клименка, не оголошували, а записи в реєстрі скасовані. Втім, сама послідовність подій — гучні заяви вранці, спростування ввечері та попередні попередження партнерів — залишає відкритим питання про те, чи була це помилка, чи спроба тиску на антикорупційні органи.