Підозра Кривоносу і заклик до звільнення: що стоїть за конфліктом Кравченка з антикорупціонерами

Робочий тиждень в Україні почався з відкритого конфлікту між керівництвом Генеральної прокуратури та Національного антикорупційного бюро. О 8 ранку генеральний прокурор Руслан Кравченко, який ще минулого тижня заявив про відставку, повідомив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. У відеозверненні він назвав це рішення тим, яке «давно мав зробити», і звинуватив очільника бюро у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі та у фіктивному усиновленні.

За словами Кравченка, підозру також оголошено близькій людині керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександра Клименка — нібито через спробу підкупити суддів Вищого антикорупційного суду. Генпрокурор додав, що раніше ухвалювати такі рішення йому заважали політично — і президент, і самі антикорупціонери, які, за його словами, пропонували гарантії недоторканності в обмін на відмову від підозр.

Реакція не забарилася. Уже за 50 хвилин Володимир Зеленський написав, що в цього генерального прокурора є лише один шлях — звільнення з посади, і закликав парламентарів підтримати його невідкладно. Ще за кілька хвилин з’явилася заява НАБУ: станом на той момент жодної підозри Семену Кривоносу офіційно не вручали, бюро не вилучало кримінальних проваджень, про які йдеться у заявах генпрокурора, а самі ці заяви мають публічний, а не процесуальний характер.

Кравченко натомість оприлюднив два документи. Один із них вказує, що офіс генпрокурора розслідує можливу причетність очільника НАБУ до злочину, причому провадження зареєстроване ще у квітні 2014 року — тоді ні НАБУ, ні САП ще не існували. Йдеться про хабарництво та підробку документів, а сама справа, найімовірніше, стосується 2009 року, коли Кривоноса визнали винним у підкупі виборців, але він уникнув покарання через утримання малолітнього сина. У Генпрокуратурі, вочевидь, вважають, що батьківство було фіктивним.

Паралельно з’ясувалося, що сам Кравченко перебуває за кордоном у відрядженні. Керівник фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив, що Верховна Рада голосуватиме за відставку генпрокурора вже у вівторок, 15 вересня. Нагадаємо, посада Кравченка похитнулася після розслідування НАБУ «Карфаген» про можливе прикриття незаконних кол-центрів: люди з його оточення вже мають запобіжні заходи та перебувають у СІЗО.

Для громадян ця історія важлива не стільки перебігом взаємних звинувачень, скільки тим, як вона вплине на роботу антикорупційних органів. Якщо підозру керівнику НАБУ справді не вручили, а провадження проти нього ґрунтується на справі 2009 року, постає питання про юридичну вагу таких кроків напередодні голосування за відставку генпрокурора. Водночас швидка й узгоджена реакція президента та НАБУ свідчить, що політичне рішення вже ухвалено, і подальший розвиток подій залежатиме від голосів у парламенті.