Ексголові Касаційного госпсуду повідомили про підозру: що стоїть за справою на 26 млн грн

За дорученням керівника САП прокурор 23 вересня 2026 року вручив підозру колишньому очільнику Касаційного господарського суду, який працював у складі Верховного Суду. Його дії кваліфікують за ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу — легалізація майна, здобутого злочинним шляхом, в особливо великому розмірі. Детективи НАБУ того ж дня повідомили про підозру ще двом людям: колишній підлеглій судді та її матері.

За версією слідства, у 2021–2022 роках суддя придбав житловий будинок із земельною ділянкою, два квартири-апартаменти та ще чотири земельні ділянки. Усе це, за даними розслідування, було оформлено на матір помічниці судді. Сукупна вартість цих активів оцінюється приблизно у 26 млн гривень. Кваліфікація для матері помічниці збігається з кваліфікацією ексголови суду, а самій помічниці інкримінують пособництво — ч. 5 ст. 27 у поєднанні з ч. 3 ст. 209 КК України.

Для читача важливо розуміти кілька речей. По-перше, йдеться не про декларування статків, а про легалізацію — тобто слідство має довести не лише походження коштів, а й те, що майно вводили в легальний обіг, приховуючи його джерело. Саме тому фігурує оформлення на третіх осіб: така схема ускладнює відстеження реального власника. По-друге, справа стосується судді найвищої інстанції, де розглядаються господарські спори, — це підриває довіру до судової системи загалом, навіть якщо вину згодом не доведуть.

Варто нагадати й про правову рамку: за статтею 62 Конституції особа вважається невинуватою, доки її вину не доведе суд у визначеному законом порядку та не закріпить обвинувальним вироком. Тобто вручення підозри — це лише етап досудового розслідування, а не встановлений факт злочину. Далі слідству належить зібрати докази, а захист матиме можливість їх оспорити.

Практичний вимір для країни теж очевидний. Активи на 26 млн гривень, оформлені через родичів співробітників, ілюструють типову прогалину антикорупційної системи: перевірки декларацій не завжди встигають за схемами з переписуванням майна на близьких осіб. Саме тому подібні справи зазвичай тримаються на аналізі фінансових потоків і майнових ланцюжків, а не лише на документах самого судді.

Підсумок: підозра ексголові Касаційного господарського суду та двом пов'язаним особам — це сигнал, що антикорупційні органи рухаються вгору судовою вертикаллю. Але остаточні висновки робити зарано: ключове питання — чи витримає справа перевірку в суді.