Чотири перехоплювачі для реактивних «Шахедів»: що відомо

Питання протидії реактивним дронам-камікадзе залишається одним із ключових для української ППО. За словами міністра оборони Євгенія Хмари, наразі в країні є чотири потенційні перехоплювачі, які вже пройшли польові випробування. Тепер завдання — максимально швидко довести ці розробки до потрібного рівня і налагодити випуск тисячами одиниць.

Тема реактивних перехоплювачів не нова, але досі залишалася відкритою. Ще в серпні радник президента з технологічних питань Сергій Бескрестнов (позивний Флеш) визнавав, що українські виробники так і не створили реактивних дронів, здатних надійно збивати «Шахеди» та «Бандеролі». Він нагадував, що ще взимку багато компаній обіцяли швидко вирішити це завдання, але виклик виявився складнішим, ніж очікувалося.

Головна проблема — швидкість. Якщо звичайні «Шахеди» летять зі швидкістю близько 180 км/год, то реактивні «Герань-3» розганяються до 300 км/год, а новіші «Герань-4» — до 450–550 км/год. Відповідно, перехоплювач має бути ще швидшим — близько 600 км/год, що суттєво ускладнює розробку.

Поки що для боротьби з реактивними цілями використовують ракети класу «повітря-повітря», «земля-повітря» та ПЗРК. За оцінками Бескрестнова, такий підхід дає змогу збивати до 80% реактивних «Шахедів», і це він називає добрим результатом. Водночас авіаексперт Валерій Романенко раніше зазначав, що загальна результативність знищення дронів упала з 90% до 76% саме через появу швидших реактивних моделей.

Отже, заява міністра оборони свідчить про те, що робота над власними перехоплювачами триває і вийшла на фінальну стадію. Якщо нові дрони справді покажуть себе в бою, це може суттєво підвищити ефективність ППО та зменшити залежність від ракет, які значно дорожчі. Залишається дочекатися, коли обіцяні зразки перетворяться на реальну серійну продукцію.