Паливна криза в РФ посилюється: пальне є лише на 28% заправок

Ситуація з доступністю пального в Росії продовжує погіршуватися. За тиждень дефіцит охопив низку регіонів, зокрема Волгоградську, Челябінську, Оренбурзьку, Воронезьку, Самарську, Пензенську, Саратовську, Липецьку та Ростовську області, а також Татарстан. Влада щонайменше восьми регіонів минулого тижня офіційно визнавала нестачу пального та черги на АЗС, а ще в 13 регіонах про перебої повідомляли місцеві ЗМІ та користувачі соцмереж.

Перевірка 21 заправки в Москві та Підмосков'ї 17 серпня показала, що бензин А-92 був лише на семи з них, А-95 — на шести, а А-98 — на п'яти. Навіть дизельне пальне знайти вдається не скрізь. Кореспондент одного з російських видань обійшов десять столичних АЗС, але працювали лише дві. Міністр енергетики РФ Сєргєй Цивільов 18 серпня визнав наявність черг, але запевнив, що пальне на заправках є, і пообіцяв, що уряд «активно працює» над вирішенням проблеми.

Ключовою причиною кризи є українські удари по російських нафтопереробних підприємствах. Перша хвиля дефіциту почалася ще наприкінці травня, коли в регіонах запровадили обмеження на продаж пального, а на АЗС утворилися багатогодинні черги. У середині липня обмеження почали поступово послаблювати, однак у серпні, після відновлення атак безпілотників на НПЗ, ситуація знову загострилася.

Через брак власного пального Росія активізувала пошуки постачань за кордоном. У червні Москва домовлялася про імпорт бензину з Казахстану, а Білорусь у першому півріччі збільшила поставки до РФ майже у 20 разів — понад 453 тисячі тонн. Наприкінці липня російська влада також перенаправляла пальне з Сибіру до Москви та нарощувала імпорт із Білорусі.

Паливна криза в Росії має системний характер і може мати серйозні наслідки для економіки країни, оскільки дефіцит пального впливає на логістику, сільське господарство та ціни на товари.