Острів Бренсона: від пустки до притулку для 140 видів тварин

Історія острова Некер на Британських Віргінських островах розпочалася 1978 року, коли 28-річний бізнесмен вперше побачив цю територію під час романтичної подорожі. Тоді 30 гектарів землі були вкриті лише чагарниками та кактусами, без джерел прісної води чи будь-яких будівель. Продавець спочатку просив $6 мільйонів, але Бренсон запропонував лише $100 тисяч — угода не відбулася.

Через рік власник, не знайшовши інших покупців, погодився на $180 тисяч. Умова була жорсткою: новий власник мав звести на острові курорт упродовж чотирьох років. Однак облаштування території зайняло майже десять років. За цей час Некер став не лише місцем відпочинку, а й експериментальним майданчиком для збереження рідкісних видів.

Команда Бренсона почала завозити на острів тварин, які потерпали від скорочення природного середовища. Серед перших поселенців — лемури з Мадагаскару, гігантські черепахи з атола Альдабра, а також фламінго, ара та ігуани. Ізольованість острова захистила їх від хижаків і хвороб, що дозволило створити стабільні популяції.

Найважливішим показником успіху стало природне розмноження гігантських черепах: вони більше не потребують постійного підселення особин із зовнішніх джерел. За дикою природою стежить спеціалізована команда, яка займається моніторингом, програмами розведення та ветеринарним наглядом.

Сьогодні Некер — це приклад того, як приватна ініціатива може поєднувати комерційний успіх із природоохоронною діяльністю. Те, що починалося як майже безлюдна ділянка, перетворилося на осередок біорізноманіття, де понад 140 видів тварин знайшли прихисток.