Один російський куратор — дві кампанії: як РФ вербувала українців для атак у Британії

21-річний українець Ілля Білик 17 вересня у лондонському суді визнав провину в п'яти випадках вандалізму — щодо мечетей і будівель мусульманських організацій у столиці Великої Британії. Йдеться про графіті, які він наніс 23 січня 2025 року на будівлю Ісламської асоціації у Стратфорді, мечеть Аль-Бірр і мечеть Джамія в Лейтоні на сході Лондона, а за два дні — на початкову школу Нур-уль-Іслам та Ісламську раду шаріату. Вирок мають оголосити 19 жовтня.

За словами Білика, замовлення він отримав у Telegram від російськомовного користувача, який вказав, де саме нанести графіті, а згодом заплатив за роботу. Це той самий механізм, який фігурує в іншій справі: у червні 2026 року українців Романа Лавриновича та Станіслава Карпюка засудили за підпал майна, пов'язаного з тодішнім прем'єр-міністром Кіром Стармером. Розслідування BBC та організації Hope not Hate дійшло висновку, що за підпалами стояла Росія, а виконавців за гроші завербував через Telegram користувач з ініціалами EL. За даними учасників розслідування, ним міг бути російський дипломат Євген Люкшин, який дистанційно організував широку кампанію саботажу й провокацій через соцмережі та Telegram.

Саме EL, за висновками розслідування, доручив Лавриновичу нанести ісламофобські графіті на стіни мечеті й активно адміністрував канал фейкового ультраправого угруповання Direct Action UK, створеного та керованого співробітниками російських спецслужб для провокування вандалізму на британських вулицях. Показова деталь: коли в січні 2025 року Білик наніс графіті у вказаних місцях, їхні фото з'явилися в телеграм-каналі Direct Action, а EL за кілька годин опублікував в українській групі пошуку вакансій у Британії прохання надсилати фото цих місць.

Що це означає для України та українців за кордоном? По-перше, вербування відбувається не через ідеологію, а через гроші й побутову вразливість — Telegram-канали з вакансіями стають каналом залучення. По-друге, виконавців добирають так, щоб у разі викриття слід вів до українців, а не до замовників: це створює репутаційний тиск на всю діаспору. По-третє, йдеться про свідому провокацію на релігійному ґрунті, мета якої — розпалювати конфлікти в країнах, що підтримують Україну.

Висновок простий: громадянам України за кордоном варто з обережністю ставитися до «підробітків» у Telegram від анонімних російськомовних замовників, а британським правоохоронцям — шукати не лише виконавців, а й тих, хто віддає накази з-за кордону.