Обміління Дунаю: як спека оголила дно і поставила під удар енергетику Європи

Історично низький рівень води в Дунаї, який кліматологи пов'язують з поєднанням тривалої спеки, нестачі опадів та танення альпійських льодовиків, оголив те, що десятиліттями було приховане під водою. Наприкінці липня 78% станцій моніторингу на річці зафіксували екстремально низький рівень. У Будапешті він опустився до 28 сантиметрів, побивши попередній антирекорд. З води з'явилися кістки мамонта в Болгарії, корпуси затоплених нацистських кораблів у Сербії та боєприпаси часів Другої світової війни в Угорщині та Хорватії.

Проте найбільше занепокоєння викликають практичні наслідки для енергетики. Угорщина опинилася за крок від повної зупинки своєї єдиної АЕС «Пакш», яка використовує воду Дунаю для охолодження. Прем'єр-міністр Петер Мадяр заявив, що країна була «за кілька міліметрів» від зупинки станції, і наразі працює лише одна турбіна з восьми. Це означає втрату близько 1750 МВт потужності, яку компенсують за рахунок газових станцій та рекордного імпорту електроенергії. Румунія, своєю чергою, пішла на нестандартні заходи: підірвала скельну ділянку на березі Дунаю та затопила баржі, щоб спрямувати воду до охолодження своєї АЕС у Чернаводе.

Обміління річки вдарило і по інших країнах. Австрійський енергоконцерн Verbund повідомив про падіння виробництва на ГЕС приблизно на 30%. Сербія втратила значну частину гідрогенерації — дві найпотужніші ГЕС «Залізні ворота» працюють лише на чверть потужності. Молдова, яка залежить від імпорту електроенергії, попередила громадян про можливі аварійні відключення у вечірні години. Водночас Єврокомісія заявила, що уважно стежить за ситуацією, але поки не бачить загрози для безпеки постачання, розраховуючи на транскордонні поставки.

Окрім енергетики, постраждали судноплавство, туризм та сільське господарство. Вантажні судна змушені брати менше вантажу, що робить перевезення економічно невигідними. Частину круїзних рейсів скасували. Між Румунією та Болгарією зупинилися поромні переправи, а місцеві рибалки втратили можливість виходити на промисел. Румунські фермери не можуть вивезти тисячі тонн врожаю річковим транспортом, а зрошувальні канали пересихають.

Нинішня ситуація на Дунаї стала черговим свідченням того, що інфраструктура, яка десятиліттями будувалася з розрахунку на стабільний рівень води, виявилася вразливою до кліматичних змін. Якщо маловоддя стане регулярним явищем, країнам доведеться переглядати не лише управління водними ресурсами, а й самі підходи до роботи енергетичних та транспортних систем.