Кривонос про підозри: НАБУ не грає в політичні ігри, це спроба політизувати органи

Керівник Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос прокоментував повідомлення про оголошення підозр і заявив, що розцінює їх як атаку, мета якої — політизувати антикорупційні органи. Про це він сказав під час брифінгу разом із керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександром Клименком у понеділок.

За словами Кривоноса, протягом останніх місяців спостерігається відчайдушна спроба втягнути НАБУ в політичний порядок денний. Він пов'язав це з діяльністю анонімних телеграм-каналів, де поширюються вирвані з контексту фрази з публікацій іноземних медіа та коментарі представників українського істеблішменту й влади. Саме з таких фрагментів, за його словами, формується твердження, ніби Бюро стало учасником політичного процесу.

«Ні в які політичні ігри ми не граємо, а оцю атаку ми розцінюємо, звісно, як спробу політизувати», — наголосив директор НАБУ.

Контекст, у якому пролунала ця заява, стосується кадрових змін у правоохоронній системі. Зокрема, президент Володимир Зеленський відсторонив Руслана Кравченка від посади генерального прокурора указом №905/2026, а також вніс до Верховної Ради подання про надання згоди на його звільнення. Голосування за відставку генпрокурора мало відбутися на пленарному засіданні 15 вересня. Сам Кравченко напередодні написав заяву про відставку на тлі антикорупційної операції «Карфаген».

НАБУ та САП, зі свого боку, оцінюють події навколо цих процесів як продовження системної атаки на незалежні антикорупційні інституції. Публічна позиція керівників обох відомств зводиться до того, що тиск на них має політичне підґрунтя, а не стосується суто правових питань.

Для громадян ця ситуація важлива передусім тим, наскільки антикорупційні органи збережуть здатність працювати самостійно. Якщо тиск справді має політичний характер, під загрозою опиняється незалежність розслідувань, а отже — і довіра до результатів резонансних справ. Водночас заяви керівництва НАБУ і САП не знімають питання про те, хто і на яких підставах ухвалює кадрові рішення в системі правосуддя.

Поки що йдеться про публічну реакцію на інформаційний тиск, а не про юридичні рішення щодо конкретних підозр. Подальший розвиток залежатиме від того, як розгортатиметься процедура звільнення генпрокурора та чи супроводжуватиметься вона новими заявами сторін.