Мобілізація працівника СІЗО: суд пояснив, чому бронювання не врятувало

Чоловік почав службу в Державній кримінально-виконавчій службі 23 лютого, а вже 3 березня установа подала документи для його бронювання. Того ж дня він пройшов ВЛК, отримав висновок про придатність, і начальник ТЦК видав наказ про мобілізацію. Позивач наполягав, що має право на відстрочку, тому вимагав скасувати накази про призов і звільнити його зі служби.

Суд встановив, що на момент мобілізації рішення про бронювання ухвалене не було. У Кропивницькому СІЗО підтвердили: станом на 2 та 3 березня уповноважений орган не надав працівникові статусу заброньованого. ТЦК наголосив, що наявність підстав для бронювання чи передача документів не означає автоматичного набуття цього статусу — потрібні рішення, переведення на спеціальний військовий облік та внесення даних до реєстру.

Ключовим у справі стало те, що процедура бронювання не була завершена до моменту призову. Суд послався на практику Верховного Суду: право на відстрочку має бути реалізоване до набуття особою статусу військовослужбовця. Після цього питання припинення служби регулюється іншими нормами, і навіть виявлені порушення під час призову не є підставою для автоматичного звільнення.

Оскільки порушень у діях ТЦК суд не знайшов, а доказів наявності законних підстав для звільнення позивач не надав, позов задоволенню не підлягав. Рішення підкреслює важливість вчасної та повної процедури бронювання: документи потрібно оформлювати заздалегідь, а не сподіватися, що їх подання зупинить мобілізацію.