Квантова бандура: як український проєкт поєднав традицію з фізикою

Розробники наголошують, що їхня електро-бандура не просто відтворює звуки традиційного інструмента, а є самостійним цифровим музичним інструментом. В основу звучання лягли характеристики реальної бандури, зокрема артикуляція, динаміка та особливості гри, записані відомою бандуристкою Ольгою Розколотько.

Квантовий процесор у цій системі не обирає ноти і не створює музику безпосередньо. Його роль — генерувати непередбачувані параметри виконання, що робить кожне відтворення однієї й тієї ж мелодії дещо іншим. Це дозволяє уникнути повної повторюваності, яка притаманна звичайним цифровим інструментам.

Вибір квантового процесора пояснюється його фізичною природою. На відміну від класичних генераторів випадкових чисел, які працюють за алгоритмами, результат вимірювання квантової системи не визначений наперед. У проєкті використовують реальний процесор IBM, а не симуляцію, і навмисно не усувають квантовий шум — саме ця фізична невизначеність стає джерелом варіативності звучання.

Команда проєкту планує розвивати квантову електро-бандуру як окремий інструмент і платформу для нових творчих практик. Вона може бути корисною музикантам, саунд-дизайнерам, продюсерам, а також медіамитцям і культурним інституціям, які прагнуть переосмислити українську традицію в сучасному контексті.

Таким чином, квантова технологія тут виступає не як обчислювальна потужність для створення музики, а як джерело фізичної непередбачуваності, що впливає на те, як звучить задана музична послідовність. Цей проєкт демонструє, як сучасна фізика може стати інструментом для мистецьких експериментів і збереження культурної ідентичності.