Міні-РЛС для перехоплювачів: як Україна готується бити "Шахеди" вночі та в туман

Українські дрони-перехоплювачі, які протидіють російським "Шахедам", стикаються із сезонною проблемою: восени та взимку їхня результативність суттєво падає через погану видимість. Про це розповів радник президента з технологічних питань Сергій Бескрестнов, відомий за позивним Флеш. За його словами, туман і хмарність дозволяють пілоту бачити ціль лише за кілька десятків метрів, що особливо критично над морем.

На початковому етапі перехоплювачі працювали за простою схемою: оператор виводив дрон у район цілі за даними наземних РЛС, а далі візуально шукав ворожий безпілотник і атакував. Росіяни відповіли встановленням на "Шахеди" систем радіоелектронної боротьби, засобів ухилення та задніх камер для контролю повітряного простору. Українські розробники, своєю чергою, створили системи захоплення цілі на основі машинного зору.

Наступним кроком, як зазначає Бескрестнов, має стати радіолокаційна головка самонаведення. Ідеальний сценарій передбачає повністю автономний комплекс: система сама виявляє ціль, запускає перехоплювач із найближчої батареї та наводить його за допомогою тактичних РЛС, доки власний радар дрона не захопить ворожу ціль. Над створенням такої міні-РЛС працюють як українські команди, так і іноземні розробники, однак деталі радник не розкриває, називаючи тему чутливою.

Як приклад він навів американську компанію Archimedes 1A, яка презентувала радар для перехоплювачів, що працює на частоті 24 ГГц, має поле огляду 25 на 14 градусів і здатний захоплювати ціль на відстані до кілометра. У рекламному відео компанія продемонструвала роботу пристрою на кількох типах українських дронів, а вартість заявлена на рівні 4 тисяч доларів. Бескрестнов визнав, що створення компактної РЛС для перехоплювача — непросте завдання, і чи виправдає себе таке рішення, покаже практика.