Як маловідомі музеї Львова змінюють уявлення про місто: огляд унікальних просторів
У Львові працюють десятки невеликих музеїв, які зберігають мистецьку, історичну та наукову спадщину, але часто залишаються поза увагою туристів і місцевих мешканців. Серед них — квартира-музей фотографа Юліана Дороша, музей скульптора Михайла Дзиндри, а також університетські колекції, що відкривають місто з несподіваних сторін.
Музейна карта Львова не обмежується великими національними закладами, які входять до популярних туристичних маршрутів. У місті діють десятки менших просторів, які зберігають мистецьку, історичну та наукову спадщину, але часто залишаються поза увагою поціновувачів. Вони можуть зацікавити не лише туристів, а й самих львів'ян.
Один із найновіших музеїв — квартира-музей Юліана Дороша, відкрита у червні цього року. Вона розташована в будинку на вулиці Костя Левицького, де жив фотограф. У квартирі збережено автентичний інтер'єр: кухню, старий умивальник, плиту, стіл та інші предмети побуту родини Дорошів. Ці деталі допомагають відчути атмосферу львівського помешкання ХХ століття. У кімнатах можна побачити особисту бібліотеку митця, зокрема «Підручник фотоаматора» — перше українське видання, присвячене мистецтву фотографії, а також примірники часопису «Світло і тінь», де він публікував свої матеріали. Окрему частину експозиції займають світлини старого Львова, Гуцульщини, Бойківщини, Лемківщини й Покуття, які Дорош створював під час експедицій.
Музей Володимира Патика відкрили у 2024 році в майстерні художника. Тут представлені картини митця: портрети, пейзажі, натюрморти та карикатури, через які він висміював людей, що пристосовувалися до радянської влади. В експозиції також можна побачити пензлі, фарби, блокноти з ескізами та особисті речі. Картини Патика легко впізнати за насиченими кольорами — художник прагнув передати красу природи та життя навіть у непрості часи. Під час відвідин музею можна переглянути короткий фільм про життя і творчість митця. 2026 рік на Львівщині проголошено роком Володимира Патика з нагоди 100-річчя від дня його народження.
Окрему групу становлять університетські музеї, які не завжди відомі широкому загалу, але мають надзвичайно цінні колекції. Серед них — Гербарій Львівського університету, де зберігається близько 280 тисяч зразків рослин, мохів, грибів і лишайників з різних куточків світу. Астрономічна обсерваторія ЛНУ, заснована у XVIII столітті, дозволяє побачити історичні телескопи, а за ясної погоди — поглянути на зорі. У Львівській політехніці працює Ретромузей аудіоапаратури — перший в Україні музей, присвячений історії звукозапису. Тут представлено понад 100 експонатів, більшість із яких досі працюють. Найстаріший — механічний грамофон 1948 року.
Ці музеї формують різноманітну музейну карту Львова, яка поєднує історію, науку, культуру та сучасні підходи до подачі експозицій. Вони дозволяють відкрити місто з нових і менш відомих сторін.
Читайте також
Ще в розділі «Україна»
- Буковинські медики врятували чоловіка з ножовим пораненням біля серця
- Хресна хода до Почаївської лаври: віряни УПЦ МП долають 200 км
- 44 людини загинули в пожежах на Хмельниччині з початку року
- Втрати РФ за добу: понад 1500 окупантів і 75 артсистем
- 72% прокурорів з інвалідністю не підтвердили діагнози: що це означає





