У Львові прооперували 54-річного чоловіка з рідкісною вадою серця

Йдеться про 54-річного Павла Василькевича з Львівщини. Він народився з аномалією Ебштейна — рідкісною вадою, яка трапляється у 0,5–1% пацієнтів із вродженими вадами серця. За такої патології неправильно працює тристулковий клапан, що розташований між правим передсердям і правим шлуночком: частина крові повертається назад у передсердя, правий шлуночок розвивається аномально й не може виштовхувати до легень достатньо крові для насичення киснем.

За словами медиків, без хірургічного лікування пацієнти з важкою формою цієї вади помирають ще в дитинстві чи юності. Павло ж отримував лише медикаментозну підтримку і при цьому тяжко працював на будівництві. «Феноменально, як з таким діагнозом і фізичними навантаженнями він дожив до 54 років», — зазначають у лікарні.

Кілька місяців тому стан чоловіка різко погіршився — з'явилася сильна задишка. За його словами, медик за місцем проживання, побачивши результати обстежень, не розумів, як пацієнт взагалі зміг дістатися до медзакладу, адже показники були критичними. У лікарні святого Пантелеймона Першого медичного об'єднання Львова чоловік перебував на постійній кисневій підтримці, бо самостійно дихати вже не міг.

Операція, якої він потребував, зазвичай проводиться дітям до 18 років. Цього разу йшлося про коригування рідкісної вродженої вади в дорослого пацієнта. Йому виконали конусну реконструкцію тристулкового клапана з плікацією правого шлуночка. Кардіохірург Віктор Титюк пояснює суть втручання так: «Під час операції ми відділили тристулковий клапан від місця його прикріплення до фіброзного кільця, водночас зберегли папілярні м'язи, які кріпляться до шлуночка. Потім сформували з клапана конус і пришили його до нового кільця. Також зменшили об'єм правого шлуночка, виконавши його плікацію».

Операція минула успішно, і тепер чоловік знову дихає повноцінно. «Те, що було до операції та після,— це геть різні речі. Я дихаю, можу вільно ходити, говорити. Начебто звичайні речі, але який я щасливий, що найгірше позаду. Лікарі мене врятували і тепер я буду берегти своє серце. Ніякої важкої праці — лише час з родиною та онуками», — розповідає Павло.

Цей випадок показує, наскільки важливим є доступ до спеціалізованої кардіохірургії: вроджені вади серця часто виявляють у дитинстві, але пацієнти, які доживають до дорослого віку, потребують не менш складного втручання. Для них своєчасна діагностика та можливість отримати операцію в регіональному центрі означають різницю між постійною кисневою підтримкою та поверненням до звичайного життя.