Р РадикалГоловні новини України

Кухонні лайфхаки: що справді працює, а що залежить від моделі техніки

·880 слівредакція
Кухонні лайфхаки: що справді працює, а що залежить від моделі техніки

Багато звичних кухонних речей мають деталі, про призначення яких господарі навіть не замислюються. Але частина популярних «секретів» не є універсальною — результат залежить від конструкції посуду й техніки.

Отвір у ручці каструлі зазвичай сприймають лише як петлю для підвішування, шухляду під духовкою заповнюють сковорідками, а коробку з фольгою відкривають так само, як будь-яке паковання. Водночас деякі дрібні особливості конструкції можуть спростити готування та зберігання продуктів — щоправда, не всі вони працюють однаково в різних моделях.

Один із поширених прийомів стосується часнику. Якщо потрібно кілька зубчиків, достатньо відрізати тверду нижню частину, покласти зубчик у прес разом зі шкіркою та стиснути ручки: м’якоть пройде крізь отвори, а значна частина сухого лушпиння залишиться всередині. Результат залежить від конструкції преса — в одних моделях м’якоть видавлюється майже повністю, в інших частина часнику залишається разом із лушпинням. Коли ж потрібно очистити одразу багато зубчиків, їх можна покласти в закриту ємність або між двома мисками й енергійно струсити — сухе лушпиння від ударів частково відділиться.

Окремої уваги потребує шухляда під духовкою, яка в багатьох оселях перетворилася на місце для сковорідок і форм для випікання. Її призначення залежить від конкретної моделі плити: в одних це звичайний відсік для посуду, в інших — шухляда для підтримання готових страв теплими, а в деяких унизу може розташовуватися бройлер — зона інтенсивного нагрівання для приготування та підрум’янювання продуктів. Використовувати нижню шухляду для підігрівання їжі навмання не варто: найпростіше знайти модель плити й перевірити інструкцію. Навіть якщо це звичайний відсік для зберігання, під час роботи духовки всередині може ставати досить тепло, тож пластик, папір та інші предмети, які можуть деформуватися від нагрівання, там тримати не слід.

Ложка із зубцями зручна для довгих макаронів, а отвір посередині дозволяє стекти зайвій воді. Його можна використати й інакше: пропустити через центральний отвір пучок сухих спагеті перед варінням і приблизно визначити одну порцію без кухонних ваг. Нюанс у тому, що отвори в ложках різних виробників мають різний діаметр, тож свою ложку варто перевірити — один раз заповнити отвір спагеті, зважити пучок і запам’ятати результат.

Інша дрібниця стосується кавоварки: паперовий фільтр іноді погано стає в кошик, краї стирчать або загинаються всередину. На багатьох одноразових фільтрах уздовж нижнього та бокового країв є рельєфні шви, які можна акуратно підігнути перед встановленням — тоді фільтр стає компактнішим і краще прилягає до форми кошика. Якщо ж розмір фільтра не відповідає моделі кавоварки, саме підгинання країв проблему не вирішить.

У деяких сковорідок і сотейників на кінці ручки є не маленький круглий отвір для підвішування, а досить великий видовжений. Якщо він підходить за розміром, туди можна вставити вузький кінець ручки дерев’яної ложки або лопатки ручкою вниз, щоб ширша робоча частина залишалася зверху й спиралася на ручку посуду. Тоді ложку не потрібно класти на стільницю, а залишки соусу чи жиру стікатимуть ближче до сковороди. Спосіб не спрацює, якщо на ручці лише маленький отвір для підвішування, якщо ручка ложки занадто товста або тримається нестійко — у такому разі краще користуватися звичайною підставкою для приладдя.

Практичне застосування має й великий отвір на краю обробної дошки. Під час готування його можна використати як напрямну: піднести дошку отвором до миски чи каструлі й ножем або лопаткою поступово зсувати дрібно нарізані цибулю, моркву, зелень чи часник до отвору. Так продукти потраплятимуть у посуд компактнішим потоком, а не падатимуть з усього широкого краю дошки — особливо помітна різниця, коли пересипати щось у невелику миску. Це не означає, що кожен отвір у дошці виробник зробив саме з такою метою, але як додатковий спосіб використання він цілком практичний.

Продуманим може бути й розташування продуктів у холодильнику. На рівні очей зручно тримати те, що хочеться бачити одразу після відкривання дверцят: наприклад, молоко та молочні продукти, а також готові до вживання овочі для перекусу — огірки чи моркву. Коли такі продукти потрапляють у поле зору, їх легше помітити й використати. Водночас під час розміщення варто враховувати температурні зони конкретного холодильника: якщо виробник рекомендує певну полицю або спеціальне відділення для окремих продуктів, краще дотримуватися цих рекомендацій.

Підсумок: кухонні хитрощі справді можуть заощадити час, але їх не варто сприймати як приховані функції, які виробники обов’язково заклали в кожну ложку, каструлю чи плиту. Отвір у ложці для спагеті може стати міркою, але його розмір відрізняється залежно від моделі; шухляда під однією духовкою призначена для посуду, а під іншою — для підігрівання їжі; один прес видавить часник без проблем, а в іншому залишиться багато м’якоті. Тому найкраще ставитися до таких прийомів як до додаткових способів використання звичних речей — перевірити їх можна за кілька хвилин.

Читайте також