«А хто піде?»: у Вінниці вшанували Віктора Вітовича, який створив службу перевезення для людей на кріслах колісних

Акція відбулася на вулиці Винниченка, поблизу Центру реабілітації «Гармонія» імені Раїси Панасюк. Працівники та клієнти закладу вийшли з плакатами, на яких були написи «Зупинись та вшануй» і «Тиша, що говорить про вічність».

Директорка центру Олена Чорнобривенко розповіла, що Віктор Вітович працював водієм швидкої, а згодом на базі «Гармонії» створив службу перевезення для людей на кріслах колісних. «Любили і любимо Віктора та його родину. Він дуже багато чого зробив. Започаткував службу перевезення... Вона зручна, всі про неї знають, але розпочинав він. Він перший автомобіль подарував. Він був дуже мудрим, дуже розумним і дуже скромним — це рідкісне поєднання, але це людина, яку ми всі дуже любили. Він дуже гарно ставився до всіх клієнтів, з якими він працював», — сказала вона.

За словами Чорнобривенко, Вітович став на захист країни у 2015–2016 роках, воював на Луганщині поблизу Попасної, а після початку повномасштабного вторгнення РФ знову пішов на фронт — служив у бригаді «Червона Калина». 48-річний захисник загинув 23 вересня 2024 року поблизу села Миролюбівка Покровського району. У нього залишилися дружина та двоє дітей. «Діти в нього, дружина. Він сказав: "Ну, а хто? ". Я йому казала: "Ти ж можеш зараз не йти". А він — "А хто піде? В мене вже є досвід», — згадує директорка.

Вихователька центру Тетяна Тетер наголосила, що Вітович був людиною діла, а не слова. «Він був моїм другом, він був людиною, яку хочеться наслідувати. Тому що його добрі діла — це неймовірні діла. Він сам прийшов, сказав, що сам нам допоможе все зробити і заставив свою квартиру. Це дуже великий вчинок тому що грошей не було ні в нас, ні в нього. Для нього було важливо, щоб кожна людина, кожний громадянин нашого міста, перш за, все мали право на достойне життя», — розповіла вона. Клієнтка центру Олександра Куринюк пригадує, що Вітович завжди обіймав їх при зустрічі й возив ще до війни, зокрема на концерт, навіть у вихідні: «Він був чудовою людиною, я його дуже любила, і я часто його згадую».

Для Вінниці ця історія — не лише про втрату, а й про те, як одна людина може змінити місто. Створена Вітовичем служба перевезення й досі забезпечує людям на кріслах колісних можливість пересуватися, відвідувати заходи та отримувати послуги. Вшанування в центрі «Гармонія» показує, що пам'ять про загиблих захисників тримається не лише на державних церемоніях, а й на конкретних справах, які вони залишили по собі.