Хода УПЦ МП до Почаєва: знову прапори, пов’язані з окупантами

Під час багатотисячної хресної ходи до Почаївської лаври, яку організувала УПЦ (МП), очевидці помітили стяги, що асоціюються з російськими окупаційними підрозділами, та зображення російського царя Миколи II. Це відбувається попри заборони місцевої влади та воєнний стан.
Колона вірян, яка прямує з Волині до Почаївської лаври, знову опинилася в центрі уваги через символіку, яку несуть учасники. За даними очевидців, у ході беруть участь понад дві тисячі людей. Серед них помітили червоні прапори із зображенням Спаса Нерукотворного — стяги, які, за словами критиків, із 2014 року використовують російські військові формування.
Цьогоріч хода відбулася попри офіційні заборони. Демидівська селищна рада на Рівненщині ухвалила рішення не допускати масових заходів УПЦ МП на своїй території, а виконавчий комітет Збаразької міської ради на Тернопільщині також заборонив рух колони. Минулого року аналогічну заборону вводила Тернопільська ОВА через воєнний стан. Попри це, організатори та учасники проігнорували вимоги влади.
Суперечки викликає не лише факт проведення ходи, а й її атрибутика. Колишній позаштатний радник начальника Тернопільської ОВА Богдан Яциковський заявив, що під час війни будь-які прояви «руського міра» є неприйнятними, а організатори мають пояснити суспільству, чому в колоні з’являються символи, які використовують окупанти. Священник ПЦУ Роман Грищук раніше наголошував, що червоний стяг зі Спасом — це не ікона, а прапор бойовиків «ДНР», під яким воюють проти України.
Окрім прапорів, учасники ходи несли зображення російського імператора Миколи II, якого РПЦ зараховує до святих. Державна служба України з етнополітики та свободи совісті раніше виявила ознаки афілійованості Почаївської лаври з Російською Православною Церквою та вимагала усунути ці зв’язки протягом місяця.
Показово, що в самій Росії червоний прапор зі Спасом Нерукотворним пропонували зробити офіційним державним символом, оскільки його використовують багато підрозділів армії РФ на передовій. Для українського суспільства такі стяги в тилу стають тригером, що загострює питання про межі діяльності УПЦ МП під час війни та ефективність державного контролю за релігійними організаціями.
Читайте також
Ще в розділі «Війна»
- Обстріл: загинули 6 працівників «Сільпо», пожежі на складах
- Удар по «Епіцентру»: два логістичні центри знищено, є жертва
- Удар по Чугуєву: місто знеструмлене після обстрілу критичної інфраструктури
- У Миколаєві за липень обстежили 136 об'єктів, пошкоджених обстрілами
- У Києві після обстрілу різко погіршилося повітря: що відомо







