Хмельницький: як змінювалася назва міста Пономарьова

Сучасний Хмельницький — один із найбільших обласних центрів заходу України. Однак так було не завжди: упродовж століть місто мало інші назви, а його розвиток гальмували набіги кочівників.

Історія поселення, відомого нині як Хмельницький, починається з невеликого населеного пункту Плоскирів (іноді — Плоскирівці). Перша письмова згадка про нього датується 10 лютого 1431 року. Точний час заснування невідомий, але історики припускають, що люди могли жити тут і раніше.

Упродовж кількох століть Плоскирів лишався невеликим містечком: із 1493 до 1793 року тут мешкало не більше 3 тисяч осіб. Розвитку заважало розташування неподалік Чорного шляху, яким часто проходили кримські татари. Постійні набіги спустошували поселення, і воно неодноразово занепадало.

Після приєднання Поділля до Російської імперії та утворення Подільської губернії 1795 року місто в документах уже фігурує як Проскурів. Точних свідчень про причину зміни назви немає: дослідники не можуть сказати, чи це була помилка в документах, чи свідоме рішення. Втім, нова назва швидко прижилася — вона співзвучна зі словом «проскура», так називають невеликий християнський обрядовий хлібець.

Остаточно Проскурів став Хмельницьким 16 січня 1954 року, коли Президія Верховної Ради Української РСР ухвалила відповідний указ. Тоді ж Кам'янець-Подільську область перейменували на Хмельницьку. Рішення ухвалили напередодні 300-річчя Переяславської ради, яке радянська влада трактувала як «возз'єднання» України з Росією. Місто назвали на честь гетьмана Богдана Хмельницького.

Примітно, що прямого зв'язку між гетьманом і містом немає: жоден відомий факт із життя Хмельницького не підтверджує, що він бував у Плоскирові чи Проскурові. Відтак нинішня назва — радше данина історичному символу, ніж відображення реальних подій.