Удар дрона по локомотиву в Ягодині: в Укрзалізниці не виключають, що ціллю був дипломатичний поїзд

Атака сталася вранці 13 вересня на станції Ягодин поблизу кордону з Польщею. Реактивний дрон уразив локомотив Укрзалізниці. За даними компанії, незадовго до влучання на станції перебував дипломатичний поїзд, у якому їхали радники з питань безпеки кількох країн — членів ЄС і колишні європейські очільники, зокрема експрем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон. В іншому потязі, що стояв на станції безпосередньо під час удару, був колишній директор ЦРУ Девід Петреус.

Дрон виявив диспетчер Центральної моніторингової групи. Після цього з потяга дали сигнал на евакуацію, і від її оголошення до влучання минуло близько 15 хвилин. За оцінкою Укрзалізниці, цілком імовірно, що російський дрон націлювався саме на дипломатичний поїзд. Він вирушив зі станції раніше запланованого часу — графіки руху коригують у режимі реального часу залежно від доступності колій та їхнього блокування внаслідок російських атак.

У компанії наголосили, що спроби Росії бити по цивільному рухомому складу тривають, і закликали пасажирів та залізничників неухильно й швидко виконувати команди щодо безпеки.

Контекст удару важливий для розуміння масштабу загрози. Йдеться про район одного з найбільших пунктів пропуску на українсько-польському кордоні — «Ягодин»–«Дорогуськ». Дрон уразив локомотив за два кілометри від кордону; завдяки завчасному попередженню моніторингової групи ніхто не постраждав. Згодом з'ясувалося, що в цьому районі перебував спеціальний потяг, яким після візиту до Києва до Польщі їхали високопоставлені європейські політики, дипломати та посадовці — учасники конференції «Ялтинська європейська стратегія». Серед них, зокрема, були Борис Джонсон, радник з питань безпеки у відомстві федерального канцлера Німеччини Фрідріха Мерца Гюнтер Зауттер та експрем'єр Швеції Карл Більдт. Близько п'ятої ранку потяг зупинили неподалік польського кордону через удари російських безпілотників у прикордонному районі. Тієї ж атаки зазнала автозаправна станція поблизу пункту пропуску — там згоріли кілька вантажівок. Під час повітряної тривоги всі операції на пункті пропуску призупинили, люди перебували в укритті; сама будівля не постраждала.

Реакція партнерів теж була різною за змістом. Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск 13 вересня заявив, що польська сторона не підтверджує інформацію про атаку на локомотив пасажирського поїзда Київ–Варшава, але підтвердив удар поблизу кордону по АЗС приблизно за два кілометри від польського пункту пропуску та по складу товарного поїзда на запасній гілці. Він також наголосив, що польський повітряний простір тієї ночі порушений не був. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга назвав удари біля українсько-польського кордону не просто продовженням атак на державні кордони України: «Це терор Путіна, який "стукає" безпосередньо у двері ЄС і НАТО. Російські варвари вже біля ваших воріт, дорогі партнери». Він закликав партнерів діяти негайно й задіяти всю силу санкцій: «Змусьте Москву відчути наслідки її терору. Не часткові рішення, а рішучі та потужні кроки. Повне торговельне ембарго. Повна заборона на в'їзд. Повні санкції проти військово-промислового комплексу. Путін має зрозуміти, що на його варварство буде дана рішуча відповідь, яка підвищить ціну війни для нього до неприйнятного рівня. Це єдиний спосіб його зупинити».

Що це означає для України та її партнерів. По-перше, удар по прикордонній станції — це не лише про залізничну інфраструктуру, а й про безпеку маршрутів, якими до Києва та з Києва їздять іноземні посадовці. Якщо версія Укрзалізниці підтвердиться, Росія цілила не просто по цивільному об'єкту, а по дипломатичному каналу, що змінює характер розмови з союзниками. По-друге, різниця між формулюваннями Києва та Варшави щодо того, що саме було ціллю, показує: навіть у спільному інформаційному полі союзникам потрібен час на узгодження даних. По-третє, для пасажирів це нагадування, що залізниця працює в умовах постійної загрози, а швидке виконання команд безпеки — не формальність, а різниця між життям і загибеллю. Удар по АЗС і вантажівках біля пункту пропуску показує, що Росія цілить і по логістиці кордону, від якої залежить і гуманітарна допомога, і торгівля.