Іранські високопосадовці тиснуть на мир із США через економічний колапс

Іранське керівництво дедалі голосніше говорить про необхідність переговорів із Вашингтоном. За даними обізнаних джерел, Пезешкіан наполягає, що Тегеран має завершити протистояння дипломатичним шляхом, аби уникнути ще більших втрат. Він зазначає, що економічний тиск уже суттєво впливає на країну, тож вихід із кризи можливий лише через демонстрацію сили на переговорах, а не через принизливий відступ.

Показово, що верховний лідер аятолла Моджтаба Хаменеї досі дотримується позиції «ні війни, ні миру», однак паралельно підвищив радикальних чиновників, які виступають за продовження силового протистояння. Це свідчить про розкол в іранській еліті: частина готова до компромісу заради порятунку економіки, інша — наполягає на жорсткості.

Головним чинником, що підштовхує Тегеран до мирних ініціатив, стало поглиблення економічного колапсу. Інфляція та криза вартості життя в Ірані посилилися після розриву червневого меморандуму про взаєморозуміння, коли іранські атаки на судна в Ормузькій протоці спровокували блокаду з боку США. Адміністрація Дональда Трампа позбавила Іран можливості експортувати нафту, а міністр фінансів США Скотт Бессент готує новий пакет санкцій, який Трамп уже назвав «економічним Днем Д».

Американська сторона чітко окреслює умови: Іран не повинен отримати ядерну зброю, а судноплавство в Ормузькій протоці має бути повністю відновлено. Зараз через протоку проходить лише 8–9 млн барелів нафти на день, тоді як до конфлікту цей показник сягав 20 млн. Трамп зауважив, що Іран хоче укласти угоду, але поки не готовий виконувати вимоги.

Водночас Тегеран попереджає інші держави про наслідки підтримки американської кампанії. Секретар Вищої ради національної безпеки Ірану Мохсен Резаї заявив, що у відповідь на санкції Іран може заблокувати вивезення нафти з усієї Перської затоки, а не лише через Ормузьку протоку. Він наголосив, що Тегеран не прагне розширення війни, але вважає участь інших країн в економічному тиску прямою загрозою своїм інтересам.

Ситуація залишається напруженою: США вже створили альтернативний судноплавний коридор у протоці, здатний забезпечити перевезення близько 10 млн барелів нафти на день. Це приблизно половина довоєнного обсягу, що дає Вашингтону додаткові важелі впливу. Подальший розвиток подій залежатиме від того, чи зможе іранське керівництво подолати внутрішні суперечності й ухвалити рішення, яке влаштує і прихильників жорсткої лінії, і тих, хто бачить порятунок у переговорах.