Грибний сезон на Черкащині: де шукати, як не отруїтися і чому фахівці радять магазинні гриби

За даними Черкаського обласного центру контролю та профілактики хвороб, із початку року отруєння дикорослими грибами зафіксували серед жителів Звенигородського, Уманського та Черкаського районів. Усі постраждалі, яких госпіталізували, їли зморшки, підвишні, дикорослі шампіньйони та гриби-парасольки власного збору або консервовані гриби невідомого походження. Симптоми були характерні: нудота, блювання, біль у животі, слабкість, запаморочення й розлади травлення.

Завідувачка відділу епіднагляду та профілактики неінфекційних захворювань центру Світлана Нікітюк закликає жителів області взагалі відмовитися від дикорослих грибів як продукту. «Я як медик і фахівець центру контролю та профілактики хвороб хочу закликати всіх жителів Черкаської області відмовитися від споживання дикорослих грибів як від продукту взагалі. Пропоную вживати штучно вирощені печериці, гливи, які можна купити в магазині. Закликаю берегти своє здоров'я, не ризикувати життям», — наголосила вона. За її словами, найчастіше люди помилково збирають печериці, гливи та зеленухи, плутаючи їх із блідою поганкою чи іншими отруйними грибами. Бліда поганка може бути схожа на сироїжки або дикорослі шампіньйони, особливо в молодій формі. Провідний інженер з охорони й захисту лісу Центрального лісового офісу ДП «Ліси України» Олександр Герасімов додає: бліду поганку часто плутають також зі звичайною рядовкою, замість осіннього опенька збирають несправжні, а на лисички схожий отруйний омфалот оранжево-червоний. Зелену рядовку можна сплутати з мухомором зеленим.

Важливо розуміти, що отруїтися можна не лише отруйними, а й умовно їстівними дикорослими грибами — якщо їх неправильно приготувати. Магазинні, штучно вирощені гриби такої небезпеки не несуть. Шкодять і гриби, зібрані поблизу автомагістралей, промислових пустирів, колишніх смітників, у хімічно чи радіаційно небезпечних зонах: вони всмоктують токсини й радіоактивні сполуки з води, ґрунту та повітря. Не варто їсти старі, червиві, в'ялі чи ослизлі гриби, а в посушливу погоду концентрація токсинів у них зростає. Дітям до 6–8 років гриби не рекомендують: їхній організм не перетравлює хітин, що може спричинити розлади шлунково-кишкового тракту.

Небезпека отруєнь різна залежно від типу грибів. Гастроентеротропні, як-от рядовки отруйні, несправжній опеньок, отруйна печериця чи несправжній дощовик, викликають симптоми гострого гастроентериту без ураження нирок, печінки та нервової системи. Нейротропні, зокрема мухомор червоний, вражають нервову систему, спричиняючи галюцинації, розлади свідомості, порушення дихання й серцевої діяльності. «Якщо людині своєчасно не нададуть допомогу, то врятувати життя буде складно», — зауважила Нікітюк. Найпідступніші — гепатонефротропні гриби, до яких належить бліда поганка: симптоми можуть не з'являтися до трьох днів, а коли токсини дістаються мозку, виникають запаморочення, нудота, судоми, синіють губи та нігті, руки й ноги холодіють.

Першу допомогу при отруєнні надають удома, але що швидше постраждалий звернеться до лікаря, то легшими будуть наслідки. Потрібно очистити шлунок — випити кілька склянок перевареної води або марганцевого розчину, щоб викликати блювоту, прийняти активоване вугілля чи інші сорбенти. Далі — міцний чай або злегка підсолена вода для відновлення водно-сольового балансу. Людина має лежати, до ніг можна покласти теплу грілку, щоб розширити судини й уповільнити кровообіг. Потім — чекати швидку.

Статистика минулих років показує, наскільки серйозною буває проблема. Найбільше отруєнь за останні п'ять років зафіксували у 2018-му — 39 випадків, тоді постраждали 62 людини, серед них восьмеро дітей. Того ж року від дикорослих грибів, імовірно блідої поганки, померло подружжя з Черкас, яке збирало гриби в лісі на Канівщині. У 2021-му в Катеринополі підтвердили летальний випадок через гриби зеленухи — помер 29-річний чоловік. У 2022 році отруєння підтвердили у 25 людей, зокрема 13 дітей; у 2023-му — три випадки з шістьма постраждалими, серед них двоє дітей. У 2024-му зафіксували два випадки з двома дорослими потерпілими, один із них — наприкінці квітня, коли житель села Червона Слобода на Черкащині з'їв сирі дикорослі шампіньйони з власного подвір'я. Торік летальних випадків не було, але отруїлися десятеро, зокрема вісім дітей.

Для тих, хто все ж вирушає до лісу, фахівці нагадують: точних грибних місць не існує, але де є ліс, там є гриби. На Чигиринщині, від села Вергуни до Чигирина, ростуть гриби в хвойних лісах; на Притясминську гряду приїжджають з усієї України, особливо в сезон білих грибів. Листяні ліси Смілянщини — села Сунки, Жаботин, Михайлівка — теж перспективні, як і околиці Кединої Гори та Вільхів на Золотоніщині. На Уманщині ліси розкидані, тож шукати варто в Потаському лісництві. Для росту грибів потрібна велика кількість вологи від затяжних дощів і температура від +6 °C. Білий гриб може з'явитися навесні, маслюки — влітку, а польський гриб, зелена рядовка та сироїжки в хвойних лісах — з вересня. У листяних лісах опеньок осінній і звичайна рядовка найкраще ростуть від кінця вересня до листопада, до початку морозів. Маслюки шукають у молодих соснових насадженнях, орієнтуючись на дерева заввишки від 3 до 6–9 метрів, у траві. Білий і польський гриб ховаються в заглибленнях, де затримується волога, — вказівником слугують невеликі горбики, вкриті хвоєю. Опеньки ростуть сім'ями на пеньках і зрубах у листяних лісах. Збирати гриби можна, зірвавши тонку ніжку або викрутивши гриб, — міцелій при цьому залишається в землі. Але головне правило, за словами Герасімова, незмінне: «Якщо не знаєте гриба, краще його не брати. Є багато грибів, схожих на їстівні, але вони насправді отруйні. Життя важливіше за гриби».