Гео-Альянс: як податки та війна вплинули на газовидобуток в Україні
Генеральний директор «Гео-Альянс» Людмила Кучменко розповіла, як компанія адаптувалася до кризових умов: війни на Сході, підвищення податків та обмежень на ринку. Вона пояснила, чому без стабільних правил гри неможливо планувати розвідку нових родовищ.
«Гео-Альянс» — одна з найбільших приватних нафтогазових компаній України. Основний видобуток (понад 90%) зосереджений на Луценківському родовищі в Полтавській області. Також компанія має ліцензії на Західній Україні (Косачівська площа в Івано-Франківській області) та три родовища в Луганській області. До двох із них через військові дії немає доступу. Зайцівське родовище, розташоване ближче до Харківщини, залишається під контролем України, і компанія планує там розвідувальне буріння.
Кучменко наголосила, що зниження рентної ставки на нафту з 45% до 29% не вирішило проблему: високою залишилася рента на конденсат. Через відсутність чітких критеріїв розмежування нафти й конденсату це створює ризики для маніпуляцій. «Терміново треба вирівняти податки на рідкі вуглеводні, інакше це прямий шлях до ухиляння від податків», — заявила вона.
З 2012 року акціонером «Гео-Альянс» стала Arawak Energy (структура Vitol Group). Це принесло західну культуру управління та новий підхід до геології. Компанія перейшла на сучасне обладнання, почала використовувати канадські бурові установки та співпрацювати з Halliburton і Weatherford. Водночас через війну та податкову кризу 2014 року розвідувальне буріння було зупинено. Відновити плани вдалося лише після зниження податків у 2016 році.
Минулий рік став позитивним — компанія вийшла на заплановані показники видобутку та рентабельності. На Луценківському родовищі запущено установку з виробництва LPG (проєктна потужність — 175 т стабільного конденсату на добу). Обладнання виробництва Enerflex (США) за сприятливої цінової кон'юнктури може окупитися за три роки.
Кучменко також зазначила, що газовидобувники стикаються з низкою системних проблем: нестабільні правила гри, складні переговори з місцевою владою та громадами, обмежений ринок бурових послуг. «Без стабільності неможливо планувати — наші проєкти тривають щонайменше 2–3 роки», — підсумувала вона.






