Freyja: європейські партнери працюють над антибалістичним щитом у режимі 24/7

Керівниця української оборонної компанії Fire Point Ірина Терех повідомила, що напередодні побувала в Осло, де відбулося чергове засідання керівного комітету проєкту Freyja. Такі зустрічі проводяться регулярно — вони потрібні для координації роботи на найвищому рівні. За її словами, більшість залучених до проєкту компаній є європейськими, і вони працюють за українськими часовими рамками.

«Вони працюють за українськими часовими рамками. Тож, відповідаючи на технічне питання, 24/7 — вони дуже віддані цій роботі», — зазначила Терех.

Freyja — це ініційований Україною проєкт спільної європейської антибалістичної системи та перший трек Антибалістичної коаліції, до якої входять десять держав і понад десяток провідних оборонних компаній Європи. Система покликана перехоплювати російські балістичні ракети. Як наголосила Терех, перехоплення балістики — один із найбільших викликів для оборонної промисловості, тому проєкт має пріоритетний статус. Рівень амбіцій тут надзвичайно високий, але реалізація можлива.

«Чи легко це? Ні. Але чи можливо це зробити? Безумовно, так. Тому що у нас є найкращі люди на місцях, щоб створити незалежний європейський антибалістичний щит», — сказала вона.

Технічно Freyja відрізнятиметься від класичних систем протиповітряної оборони. Вона не матиме kill switch — можливості дистанційного відключення, має бути інтероперабельною та не залежати від одного постачальника. За словами Терех, система будується за принципом «Lego», що дозволить різним виробникам долучатися до проєкту й інтегрувати свої компоненти. Для цього потрібні відкрита архітектура, єдиний протокол та обмін інтелектуальною власністю, щоб жоден з учасників не міг закрити програму. Крім того, передбачається щонайменше два варіанти для кожної критично важливої підсистеми — це гарантує сумісність і можливість заміни.

Проєкт будується навколо української ракети-перехоплювача FP-7.x розробки Fire Point, решту компонентів постачають європейські виробники. Розробка вже вийшла на етап технічної інтеграції всієї екосистеми — радарів, пускової установки, каналу передачі даних і командного центру, а випробування проводяться до двох разів на тиждень. Перше перехоплення балістичної цілі системою заплановане на 2027 рік. Раніше Президент Володимир Зеленський разом із прем'єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере провів зустріч із керівниками оборонних компаній країн-партнерів, присвячену реалізації Freyja. У ній взяли участь представники FirePoint, Kongsberg, Weibel, Saab, Diehl Defence, Hensoldt, Thales, Safran, Sener та Leonardo. Сторони узгодили, що конкретно мають робити лідери й урядовці на своєму рівні, а виробники та розробники — на своєму.

Для України значення Freyja виходить за межі ще однієї оборонної програми. Йдеться про спробу створити антибалістичний щит, який не залежатиме від волі одного постачальника чи однієї країни — саме тому в основі закладені відкрита архітектура, взаємозамінність підсистем і відсутність механізму дистанційного відключення. Якщо графік вдасться витримати, перше перехоплення балістичної цілі має відбутися у 2027 році, і це стане перевіркою не лише технології, а й здатності десятків європейських компаній працювати як єдина команда.