Ердоган пропонує Радбез ООН без постійних членів і вето: що це змінює

Цю позицію Ердоган виклав у колонці для Bloomberg Opinion. За його словами, нинішня будова Ради Безпеки залишається зліпком світового порядку, що постав після Другої світової війни, і більше не відображає реального розподілу сил у світі.

Ключова ідея турецького президента полягає в тому, що самої лише зміни кількості місць у Радбезі недостатньо. Він вважає, що розширення за рахунок надання привілейованого статусу новим країнам тільки примножить число держав з винятковими повноваженнями. Тому Ердоган пропонує інший принцип: у Раді Безпеки не повинно бути постійних членів узагалі, а держави має обирати Генеральна Асамблея ООН на визначений термін за ротаційним принципом. Щоб продовжити членство, країні доведеться знову заручитися підтримкою більшості держав-членів ООН.

Окремий блок пропозицій стосується балансу повноважень між органами ООН. Ердоган виступає за розширення ролі Генеральної Асамблеї та за те, щоб Рада Безпеки була їй підзвітною. Скасування права вето він називає і відправною точкою, і стратегічною метою будь-якої змістовної реформи: «Скасування права вето має бути як відправною точкою, так і фундаментальною стратегічною метою будь-якої змістовної реформи». Загальний аргумент він формулює так: «Ми не можемо побудувати міжнародний порядок майбутнього, зберігаючи ієрархії минулого».

Що це означає практично. Право вето — це механізм, який дає п'ятьом постійним членам Радбезу можливість блокувати будь-яке рішення, включно з резолюціями щодо воєн, санкцій і гуманітарних втручань. Для країн, які не мають такого права, вето часто виглядає як інструмент, що дозволяє одному гравцеві зупиняти волю більшості. Саме тому пропозиція скасувати вето звучить привабливо для багатьох держав, але водночас вона означає, що рішення про застосування сили чи тиск на порушників можуть ухвалюватися без згоди найпотужніших військових держав.

Для України, яка неодноразово стикалася з блокуванням рішень щодо агресії в Радбезі, така реформа має прямий інтерес: вона могла б прибрати ситуацію, коли одна країна-член Ради фактично захищає агресора від колективної реакції. Водночас будь-яка зміна Статуту ООН вимагає згоди самих постійних членів, а отже, пропозиція Ердогана наштовхується на структурну перешкоду — ті, хто має привілеї, мають і можливість їх зберегти.

Підсумок. Ердоган окреслив найрадикальніший варіант реформи Радбезу: не розширення, а повна відмова від постійного членства і вето з передачею контролю Генеральній Асамблеї. Анкара заявляє, що працюватиме над широкою міжнародною коаліцією на підтримку цих змін. Чи вдасться перетворити декларацію на реальний процес, залежатиме від того, наскільки багато держав — і насамперед нинішні постійні члени — готові відмовитися від власних виняткових повноважень.