Казахстанські НПЗ відмовилися рятувати Росію від дефіциту бензину через санкції

Казахстан у липні та серпні дозволив двом своїм найпотужнішим НПЗ — Павлодарському та Атирауському — поставити на російський ринок по 17,5 тисяч тонн бензину Аі-92. Однак, за даними галузевих джерел, власники ресурсів фактично відмовилися від цих поставок. Серед причин називають складність проведення платежів через банківську систему РФ та побоювання потрапити під західні санкції.

Єдиним підприємством, яке погодилося на експорт, став невеликий завод «Конденсат» потужністю 850 тисяч тонн на рік. У липні він уже відправив до Росії 9 тисяч тонн бензину, а в серпні отримав першу партію російської нафти для переробки. Водночас продукція Атирауського НПЗ виявилася економічно невигідною: її ціна на 43% вища за біржові котирування в Санкт-Петербурзі.

Проблема дефіциту палива в Росії має комплексний характер. За оцінками аналітиків, власне виробництво закриває лише дві третини попиту. Із початку року українські дрони атакували російські НПЗ понад 70 разів, що призвело до зупинки або часткового простою щонайменше 18 заводів. За останній місяць ще п'ять підприємств повністю припинили випуск палива.

Загальні обсяги нафтопереробки в Росії відстають від сезонної норми приблизно на 30%. Навіть за оптимістичного сценарію у вересні виробництво палива зросте лише на 10–15%, чого недостатньо для подолання кризи. Ситуація ускладнюється тим, що сам Казахстан стикається з сезонним зростанням попиту та дефіцитом пального у сусідніх країнах.

Таким чином, російський ринок палива опинився у пастці: власні потужності пошкоджені, а зовнішні постачальники не готові ризикувати через санкційні обмеження. Це створює передумови для подальшого зростання цін на бензин та посилення дефіциту, який уже відчувають споживачі.