Дніпровський цирк потрапив до міжнародного видання про модерністську архітектуру

У закладі про згадку дізналися з публікації міського інформаційного ресурсу. Генеральний директор ДП «Дніпровський державний цирк» Віктор Шабатько зазначив, що новина є приводом для гордості, однак адміністрація хоче дочекатися офіційного підтвердження від видавництва або авторів, щоб ознайомитися з інформацією з першоджерела.

«Звичайно, така інформація приємно вражає і є приводом для гордості за наш цирк, його історію та унікальну архітектуру. Водночас ми ставимося до цієї новини відповідально, тому хотіли б дочекатися офіційного підтвердження від видавництва або авторів видання», — сказав Шабатько.

Будівлю цирку відкрили 24 грудня 1980 року. Вона розрахована на 1914 глядачів. Її особливістю є шатрове покриття зі збірних залізобетонних елементів та окремий репетиційний манеж. Історик Максим Кавун називає споруду унікальною для радянської архітектури: вона нагадує жерло вулкана, аналогів такому проєкту в СРСР не було. Автором архітектурного рішення був Павло Нірінберг, який керував майстернею в інституті «Дніпроцивільпроєкт». Серед його інших відомих робіт — Будинок книги, житловий масив «Перемога» та реконструкція кінотеатру «Родіна».

За словами Кавуна, ідея нового цирку виникла після повені 1977 року, коли кілька кварталів у прибережній частині Дніпра знесли, а на звільненій території вирішили звести циркову споруду. Великий вільний простір дозволив архітектору запропонувати нестандартне рішення.

Директор закладу наголошує, що попри ремонти та оновлення інженерних систем, первісний архітектурний образ будівлі намагалися зберегти. До початку повномасштабного вторгнення власними силами зробили капітальний ремонт фойє, косметичні ремонти глядацької зали й репетиційного манежу, модернізували освітлення та впорядкували прилеглу територію. Після початку війни облаштували укриття.

«Ми намагаємося не змінювати головне — архітектурний образ цирку. Будівля зберегла своє первісне об'ємно-просторове рішення, характерний купол і той образ, який створив Павло Нірінберг», — зазначив Шабатько.

Серед пріоритетів на майбутнє він називає енергоефективність, оновлення інфраструктури, безбар'єрність та комфорт для глядачів і артистів. У цирку поки не планують використовувати згадку у міжнародному виданні для подальшої роботи — спочатку хочуть отримати офіційне підтвердження та побачити книгу повністю.

Попри це, факт включення до міжнародного каталогу вже став приводом нагадати про значення закладу для культурної спадщини міста й країни.