Дніпро відзначає 500-річчя: що стоїть за ювілеєм і як його бачить Філатов

Відлік історії Дніпра тепер ведеться від 1526 року — відповідне рішення ухвалили депутати на 84-й черговій сесії 19 серпня 2026 року. Відтак нинішнє святкування 12 вересня має особливий статус: місто відзначає 500-річчя.

Міський голова Борис Філатов привітав дніпрян, зізнавшись, що з віком стає сентиментальнішим, і тому вирішив говорити не стільки про місто як таке, скільки про людей і любов до нього. «Що довше живеш, то сентиментальнішим стаєш із роками. Тому зараз хочеться, аби ці слова були сказані в ранковій тиші. Поки Дніпро не поринув у свою святкову і не лише метушню. Бо вони будуть про його абстрактне, тривке та людське. Про Любов. До Міста, чий характер вирізняє його з-поміж інших», — написав він.

У привітанні Філатов згадав Дніпро часів свого дитинства й студентства — зі стукотом трамваїв, нічними потягами, рідними дворами, акаціями та спогадами про батьків. Окремо він зупинився на характері міста, який, за його словами, формувався роками праці та зусиль мешканців. Мер наголосив і на здатності Дніпра вистояти перед труднощами: «Міста, що попри біди й біль може за себе постояти. Так було завжди. Бо Свободу тут бережуть у серці».

Говорячи про мешканців, Філатов підкреслив відкритість і різноманітність міста. «Міста з українською душею, де щодня чутно з десяток мов і молитов різних релігій. Міста, де незалежно від національності ти — завжди дніпрянин», — зазначив він. За його словами, війна показала, як швидко може змінюватися життя, але є речі незмінні — зв'язок дніпрян із рідним містом, навіть якщо вони опинилися в інших областях, країнах чи на інших континентах. Дніпро, додав мер, залишається містом, готовим приймати тих, кого серце кличе додому, людей з українського Донбасу та Півдня, а також усіх, хто хоче почати тут нове життя.

Завершив привітання Філатов побажанням, щоб Дніпро й надалі був відкритим для всіх, хто вважає його своїм домом: «З Днем народження, Рідний! З Днем Міста, любі дніпряни. Люблю».

Отже, зміна точки відліку історії — це не лише про дату. Вона впливає на те, як місто позиціонує себе в культурному й туристичному контексті, як формує місцеву ідентичність і як говоритиме про себе надалі. Для мешканців це нагода переосмислити власний зв'язок із Дніпром, для тих, хто був змушений виїхати, — привід згадати дім, а для новоприбулих — сигнал, що місто готове приймати їх як своїх.