У Раді зареєстрували проєкт про День захисту прав українців Криму

У Верховній Раді зареєстрували проєкт постанови про встановлення на державному рівні Дня захисту прав української громади Криму. Ініціатива, яку просувають громадські організації, має нагадати про системний тиск на етнічних українців півострова.
28 липня 2026 року група народних депутатів внесла на розгляд парламенту проєкт постанови про запровадження Дня захисту прав української громади Криму. Відзначати його пропонують щороку 28 серпня — у річницю першого з'їзду української громади півострова, що відбувся ще 1918 року.
Ініціатива виходить від Крайової ради українців Криму, яка порушила це питання ще 2021 року. За словами представника ради Андрія Щекуна, головна мета — привернути увагу держави до становища етнічних українців, які опинилися під окупацією. Він наголошує, що йдеться про системний етноцид: за даними перепису 2001 року, українці становили 24,1% населення Криму (близько 560–600 тисяч осіб), а за російською статистикою сьогодні їх лишилося лише близько 7% — приблизно 170 тисяч.
«Суть у тому, щоб в Україні нарешті зрозуміли, що в Криму є етнічні українці, які борються за свої права. І це так само, як в Україні в 2019 році зрозуміли, що українську державну мову у країні треба захищати», — пояснив Щекун. Він додав, що громада активно документує злочини окупантів для міжнародних судів, і саме завдяки цим свідченням Міжнародний суд ООН визнав факти дискримінації українців — закриття шкіл і садочків, витіснення української мови з інформаційного простору.
Запровадження свята, на думку ініціаторів, виконує кілька функцій: нагадує про історичну боротьбу українців Криму за незалежність, дає моральний сигнал тим, хто лишився на окупованих територіях, і закріплює роль громади як носія національної ідентичності у процесі деокупації. Як зауважив Щекун, без цього підґрунтя складно говорити про реінтеграцію: «Чи ми повернемо Крим той, який був до окупації — шовіністичний, сепаратистський, — чи ми все-таки будемо спиратися на українську громаду Криму?»
Ініціативу вже підтримали близько десяти громадських організацій, зокрема «Кримський центр», «Союз вимушених переселенців», «Таврійська гуманітарна платформа», Кримська єпархія ПЦУ та Рада ветеранів Криму. Наразі проєкт постанови перебуває на розгляді в парламенті.






