Чорні лебеді України: чому прогнози не працюють

Українська історія останніх десятиліть спростовує будь-які прогнози. Автор розмірковує, чому майбутнє країни лишається непередбачуваним і як це впливає на суспільство.
Україна завжди дивує — і це, можливо, єдина константа її новітньої історії. Якби з'явилася можливість повернутися в минуле й розповісти людям про те, що чекає на країну, навряд чи хтось повірив би. Літо 2013-го: ніхто не очікував, що за кілька місяців почнуться протести, загинуть люди, втече президент, а Росія анексує Крим. Навіть найсміливіші прогнози не передбачали появи на політичній сцені експрезидента Грузії на чолі Одеської області.
Так само несподіваними були події 2016-го, коли Надія Савченко, щойно звільнена з російської в'язниці, виявилася зовсім не тією, за кого її вважали. А хто влітку 2021-го міг передбачити, що український президент стане символом боротьби демократії для всього Заходу? Ці іміджеві метаморфози здавалися неможливими до початку повномасштабної війни.
Україна — країна трикстерів, де герої та антигерої міняються місцями. У 1991 році прихильники незалежності голосували за Чорновола, а у 1999-му ті ж самі люди підтримували Кучму. Кожен політик лишається порубіжною фігурою, і ніколи не знаєш, на чий бік він стане у критичний момент.
Майбутнє після війни також лишається відкритим. Суспільство зараз об'єднане, але це — ефект анестезії, яку дає війна. Завершення бойових дій поверне звичні суперечки й розмежування. Від того, як завершиться війна — перемогою чи поразкою, — залежатиме, чи зможе країна уникнути фрустрації та пошуку винних. Перемога інклюзивна, вона здатна об'єднати всіх: і тих, хто воював, і тих, хто платив податки, і тих, хто виїхав. Поразка ж призводить до «орбанізації».
Україна постає перед викликами, які ще не до кінця усвідомлює: депопуляція вимагатиме складних рішень, а дискусії про міграцію стануть неминучими. Навіть міжнародні альянси, які здавалися вічними, можуть змінитися. Ситуація, коли найсильніша армія планети готова відвернутися від Європи, змушує європейців покладатися на найсильнішу армію континенту — українську.
Останні 35 років навчають нас одному: ми здатні дивувати самі себе. Світ не визначений наперед, а випадковості руйнують плани. У світі, де панують «чорні лебеді», Україна виявляється їхнім головним втіленням.
Читайте також
Ще в розділі «Україна»
- Звільнення Енергодара: командир "Артану" назвав умову успішної операції
- У Тернополі помер колишній заступник міського голови Іван Панцьо
- Естонія інвестує €75 млн у відновлення Житомирщини до 2027 року
- Мобільні гінекологи безкоштовно обстежуватимуть жителів півночі Рівненщини
- Бізнес зможе отримати до €200 тис. на навчання працівників







