Війни в Україні та Ірані: Болтон закликає США до єдиної стратегії

Колишній радник президента США з питань національної безпеки Джон Болтон опублікував колонку, в якій стверджує, що війни в Ірані та Україні давно переплелися в єдину глобальну конфронтацію. За його логікою, обидва конфлікти є частинами ширшого протистояння між США та блоком держав, до якого він відносить Росію, Китай, Іран, а також Білорусь і Північну Корею. Тому рішення Білого дому щодо України чи Ірану мають ухвалюватися з огляду на позицію Пекіна, зокрема загрозу для Тайваню та ситуацію в Індо-Тихоокеанському регіоні.

Болтон критикує нинішній підхід Вашингтона, який, на його думку, зводиться до реакції на кожен удар за принципом «вони вдарили — ми відповіли». Він закликає виробити єдину стратегію стримування, де послаблення Ірану стане сигналом для Китаю про готовність США жорстко відповідати на агресію. Підтримку України експосадовець вважає невід'ємною частиною тієї ж глобальної стратегії, спрямованої проти Росії та Китаю.

Паралельно фінський мовник Yle звертає увагу на інший аспект — перешкоди на шляху України до ЄС. Як зазначає професорка Гельсінського університету Каталін Міклошші, навіть зміна влади в Угорщині не зняла проблему. Новий прем'єр Петер Мадяр, хоч і не є проросійським політиком у стилі Орбана, активно використовує питання українського вступу для захисту угорських національних інтересів і власних політичних позицій.

Проте, за словами дослідниці, корінь проблеми глибший. Будапешт може бути лише публічним «гальмом», тоді як інші країни ЄС мають власні мотиви не поспішати з розширенням — від конкуренції на аграрному ринку та розподілу бюджетних коштів до історичних суперечок, як-от у Польщі з Україною. Вона також зауважує, що багато хто в ЄС таємно підтримував Орбана, який випробовував межі дозволеного.

Отже, і для США, і для ЄС українське питання виходить далеко за межі двосторонніх відносин. Для Вашингтона це частина глобального протистояння з авторитарним блоком, а для Брюсселя — складний вузол внутрішніх інтересів, де публічні заяви часто розходяться з реальними діями.