Більшість дітей на обліку з усиновлення старші шести років: що це означає

До Дня усиновлення Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності оприлюднило дані про те, як в Україні влаштовують дітей у родини. Найскладніше знайти сім'ю для дітей старшого віку, для сімейних груп, які не хочуть розлучати братів і сестер, а також для дітей із порушеннями розвитку. Саме ці категорії найдовше залишаються без батьків.

Попри це, більшість дітей, які перебувають на обліку з усиновлення, вже виховуються в сімейних формах — у прийомних родинах, дитячих будинках сімейного типу, під опікою чи піклуванням. В інституційних закладах залишаються близько 3 тисяч дітей. Тобто йдеться не про те, що діти переважно живуть у закладах, а про те, що частина з них досі не має родини.

З минулого року в Україні діє механізм опіки до усиновлення. Перша заступниця міністра соціальної політики, сім'ї та єдності Людмила Шемелинець пояснює його сенс так: «З минулого року в Україні діє опіка до усиновлення — рішення, яке дає дитині можливість не чекати місяцями в інституційному закладі, поки триває судовий процес, а почати жити з майбутніми батьками вже зараз». За її словами, дитина може поступово звикати до нової родини, дому, засинати у своїй кімнаті, разом із батьками святкувати дні народження та щодня відчувати турботу й підтримку. Держава також підтримує такі родини фінансово: з початку року одноразова допомога при усиновленні дитини становить 50 тисяч гривень незалежно від її віку.

Окремий напрям — повернення дітей, яких на початку повномасштабної війни евакуювали за кордон. Тоді у складі інституційних закладів виїхало 4 811 дітей, і більшість уже повернулася — за кордоном залишається близько 1 340. Для тих, хто повертається, працює механізм, який дозволяє дитині відразу потрапити в родину. Голова Державної служби України у справах дітей Валентина Зозуля зазначає: «На початку вторгнення діти із закладів були евакуйовані за кордон, щоб урятувати їм життя. Зараз наше завдання — щоб кожна дитина повернулася не просто в Україну, а одразу в родину». За її словами, процедуру вдосконалили: майбутні батьки можуть познайомитися з дитиною, ще поки вона за кордоном, навіть онлайн, а потім оформити опіку й забрати її додому — вже у свою сім'ю.

Ці зміни є частиною ширшої реформи системи догляду та підтримки дітей. Її головна мета — знайти індивідуальне рішення для кожної дитини, враховуючи її досвід, вік, зв'язки з рідними та життєву ситуацію. Голова Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей Ірина Тулякова наголошує: «Кожна третя дитина, яка перебуває в закладі і може бути усиновлена, має інвалідність». Вона додає, що одним із пріоритетів реформи є забезпечення права на родину для кожної дитини з урахуванням її потреб, і важливо, щоб не лише сім'ї були готовими прийняти таку дитину, а й громада могла надати їм необхідну підтримку — освітні, медичні, реабілітаційні та інші послуги.

Для тих, хто розглядає усиновлення, опіку, прийомну сім'ю чи патронат, працює платформа dity.gov.ua. Там можна дізнатися про кожну з форм виховання прийомних дітей, про те, хто може стати кандидатом, які вимоги потрібно виконати та з чого почати.

Отже, ключова проблема — не кількість дітей у закладах, а складність пошуку родини для старших дітей, сімейних груп і дітей з інвалідністю. Механізми опіки до усиновлення, фінансова підтримка та нові процедури повернення дітей з-за кордону мають скоротити час перебування дитини без родини. Наскільки це вдасться, залежатиме від того, чи зможуть громади забезпечити необхідні послуги для таких сімей.