Адаптація РФ до ударів: що означає для війни

Після серії пожеж на логістичних об'єктах Wildberries російська компанія почала змінювати роботу. Зокрема, призупинено нічні зміни, вантажівки тримають поза межами складів або швидко виводять після сигналу про загрозу. Частково товари розосереджують у понад 15 тисяч пунктів видачі замовлень — тактику, яку вже використовує «Озон». Це робить пожежі менш ефектними, ніж перша атака на склад в Електросталі, але не усуває проблеми.

Попри адаптацію, збитки залишаються значними. За оцінками, з ладу виведено 0,9–1,2 мільйона квадратних метрів складських площ Wildberries із 5,2 мільйона заявлених на кінець 2025 року. Це 18–24% номінальної площі. Вартість демонтованих приміщень без урахування товару сягає 80–100 мільярдів рублів. Ці об'єкти будували в кредит під 21–31% річних, і вони не приноситимуть віддачі. Частину збитків може покрити страхування, але ринок не поспішає підтверджувати співпрацю з Wildberries, тож утворюється борговий тягар, який доведеться врегульовувати російському уряду, Центробанку та великим банкам.

Схожа ситуація з пальним. Черги на заправках справді зменшилися, але це не означає подолання кризи. Влада регулює логістику дизпалива, щоб забезпечити армію, аграріїв та екстрені служби. На ринок випустили низькоякісний бензин, який згодом пошкоджуватиме двигуни. Частина споживачів скоротила поїздки через ціни, інші зробили запаси про запас. Імпорт пального у великих обсягах відсутній, тож криза може перейти в хронічну форму, коли частину населення приносять у жертву.

Постійні удари мають і побічні ефекти: на хімічному заводі в Нижньокамську прагнення швидко відновити потужності призвело до аварій. Кремлю дедалі складніше балансувати між різними проблемами. Офіційна статистика вже фіксує спад у другому кварталі та за півріччя, і це без урахування наслідків пожеж і паливної кризи. Третій квартал, імовірно, буде гіршим. Додаються борги, проблеми з судноплавством в Азовському та Чорному морях.

Підсумок: адаптація Росії ускладнює удари, але не нейтралізує їх. До осені, за оцінками, має накопичитися достатньо мотивації для діалогу про припинення вогню. Саме туди варто спрямовувати зусилля.