Майже 80% українських медіа працюють на межі виживання — дослідження

Львівський медіафорум (LMF) оприлюднив результати комплексного дослідження стану українських медіа станом на 2025 — початок 2026 року. Уперше фахівці обчислили Індекс медіажиттєздатності, який охопив як загальнонаціональні телеканали, так і локальні онлайн-видання та нішеві проєкти. Для аналізу фінансового стану було вивчено дані 1967 медіакомпаній.

Найгострішою проблемою виявилася фінансова нестабільність. Лише 8% опитаних редакцій заявили, що почуваються забезпеченими й не потребують додаткових ресурсів. Водночас 48,3% респондентів описали свої потреби як суттєві або критичні. Більшість медіа залежить від єдиного джерела фінансування: у разі його втрати 77,5% редакцій опинилися б у критичному становищі. Лише 2,6% мають змогу працювати на заощадження понад рік.

Кадрова ситуація також викликає занепокоєння. Понад 80% опитаних медіа працюють на межі кадрових можливостей. Більшість редакцій невеликі — 53,5% команд налічують до п’яти осіб, а три чверті не мають кадрового резерву. За останній рік 71,6% редакцій шукали нових працівників, а для 32,7% ця проблема стала системною. Серед головних причин — низькі зарплати, недостатня кваліфікація кандидатів, переїзди працівників. Мобілізація торкнулася 30,2% опитаних редакцій.

Психологічна підтримка залишається недоступною для 85,4% редакцій. Безпекова ситуація також складна: третина медіа зазнала фізичної шкоди через війну, 8,6% повідомили про поранення або загрози життю співробітників. Повністю безпечне середовище створено лише у 5,2% редакцій. Із 52 медіа, що працюють у прифронтових регіонах, лише чотири мають усі необхідні засоби захисту, а 17 — майже нічого з потрібного для роботи в зоні бойових дій.

Енергетична автономність залишається викликом: 51% редакцій мають повну незалежність, але майже третина зупиняє частину процесів під час відключень світла, а 4,3% — зупиняють роботу повністю. Водночас 41,3% редакцій не мають Starlink або резервних каналів зв’язку. Цифрова безпека також не на високому рівні: лише 5,2% вважають свої дані повністю захищеними, хоча майже 70% не помітили впливу цифрових атак на роботу.

Незважаючи на складнощі, дослідники відзначають, що медіасектор адаптувався до постійних форсмажорів. Водночас у частини редакцій бракує ресурсу для стратегічного планування: 28,4% мають цілісне уявлення про розвиток, а 5,2% — взагалі не мають. Найбільше зростання аудиторії торік фіксували медіа, які працюють у соцмережах, виробляють відео або мають телеефір. Натомість кожне друге друковане медіа повідомило про зменшення аудиторії.

«В умовах продовження війни кількість медіа в Україні буде скорочуватися. Це стосується насамперед тих, хто не буде покращувати свої показники сталого розвитку та працюватиме в одному форматі, а також маленьких медіа, які не зможуть адаптуватися до безперервної зміни умов і нових викликів. Залишаться більш життєздатні та стійкі редакції, здатні працювати в складних умовах і випускати різні типи контенту на різних платформах; найсильніші, наймотивованіші й найбільш адаптовані», — зазначають у LMF.

Підсумовуючи, можна сказати, що українські медіа опинилися в надзвичайно складній ситуації, де фінансова, кадрова та безпекова кризи переплелися. Для більшості редакцій виживання стало щоденною боротьбою, а перспективи залишаються невизначеними. Найбільші шанси зберегтися мають ті, хто здатен диверсифікувати контент і платформи, адаптуватися до нових умов і мати стратегічне бачення.