Газ, тепло, електрика: чого чекати від зими 2025–2026

Прем'єр-міністр Сергій Корецький прямо заявив: наступна зима не буде легшою за минулу. Розбираємо, чому головною загрозою стане не дефіцит електроенергії, а втрата тепла від ТЕЦ, і який «енергетичний щит» має Україна.
Минулого сезону російські удари були зосереджені на електриці та теплі великих міст, і підстав очікувати іншого сценарію немає. Однак є важливі нюанси, які визначатимуть ситуацію взимку. Насамперед — це запаси газу та вразливість теплової генерації.
Станом на другу половину серпня в підземних сховищах накопичено понад 14 млрд кубометрів газу — більше, ніж торішні 13,2 млрд на завершення сезону закачування. Темпи пояснюються зокрема зменшенням споживання промисловістю через удари РФ та блокування експортної логістики. Сам газ у пластах на глибині понад кілометр знищити ракетами практично неможливо, але наземна інфраструктура — компресорні станції та установки підготовки — залишається ціллю. Лише за тиждень середини серпня Росія 13 разів атакувала об'єкти «Нафтогазу», а від початку року таких атак було 293. Основні родовища розташовані на Полтавщині та Харківщині, близько до кордону, що грає на руку ворогу.
Україні цьогоріч доведеться імпортувати 4–6 млрд кубометрів газу — технічно це посильно, інфраструктура з Європою є. Питання лише у фінансах: ідеться про сотні мільйонів доларів при річному споживанні понад 20 млрд кубометрів. Москва прагнутиме збільшувати частку імпорту в нашому балансі.
Ключова проблема — тепло. Газ і тепло для більшості міст фактично синоніми, але газотранспортну систему знищити складно через її розгалуженість і резервні маршрути. Постачання газу майже не залежить від електрики: тиск створюють газотурбінні установки, що працюють на самому газі. Однак міські котельні та ТЕЦ потребують електроенергії для насосів. Коли холоднішає, люди вмикають обігрівачі, що збільшує навантаження на мережі. Ексміністерка енергетики Ольга Буславець зазначає: зниження температури на один градус додає 150–250 МВт споживання, а за дефіциту тепла — до 300 МВт. Падіння з −2 до −10 °С — це додаткові 1,2–2 ГВт.
Базовий «енергетичний щит» України, за оцінкою експерта Центру Разумкова Володимира Омельченка, становить 13,5 ГВт: дев'ять атомних блоків (близько 8 ГВт), 2,5 ГВт імпорту, 1,5 ГВт розподіленої генерації та стільки ж відновлюваної. Торік у піки споживання сягало 18 ГВт, цьогоріч прогнозують 16 ГВт. Навіть якщо знищать усі ТЕС і ТЕЦ, у піки можливі відключення на 4–6 годин — суттєво, але не катастрофічно. Найгірший сценарій — втрата великої ТЕЦ, адже тепло не можна передати з іншого регіону, а тепломережі потребують постійної циркуляції.
Експерти очікують нових масованих ударів по ТЕЦ і ТЕС від Дніпра до західного кордону. АЕС навчилися уникати аварійних зупинок, заздалегідь знижуючи потужність перед атаками, але з теплом так не вийде. Найслабша ланка — розподільні трансформатори, які не розраховані на масове використання обігрівачів. Якщо їх увімкнуть у половині квартир, навантаження зросте в рази, що призведе до аварій і тривалих відключень.
Підсумок: тепло — пріоритет № 1. Райони, залежні від великих ТЕЦ, потребують резервних потужностей або «безлімітного» доступу до електрики, хоча й тут обмеження в розподільчих мережах. Попри п'ятий рік війни та накопичений досвід, ворог вигадає щось нове, але енергетики, комунальники та мешканці вже знають, як діяти в критичних ситуаціях.
Читайте також
Ще в розділі «Війна»
- П’ять пожеж за добу на Миколаївщині: дві спричинили атаки РФ
- Удар по «Епіцентру» в Запоріжжі: четверо поранених, велика пожежа
- Росія планує мобілізувати 600 тисяч осіб у 2026–2027 роках — ГУР
- У Дніпрі сирота залишилася без піклувальника через мобілізацію
- Удар по «Епіцентру» в Запоріжжі: четверо постраждалих, масштабна пожежа







