Звільнення чи переведення: як компанії реагують на удари РФ по складах

Масштабні атаки на склади та розподільчі центри щоразу породжують побоювання щодо масових скорочень. Утім, як показує аналіз кількох резонансних випадків, звільнення не є автоматичною реакцією бізнесу — рішення залежить від фінансової стійкості, наявності альтернативних майданчиків і кадрового дефіциту в галузі.

Приклад харківської компанії «Омега» демонструє найжорсткіший сценарій. Після знищення складу в травні 2025 року роботу втратили майже 200 із 250 співробітників об'єкта. Представниця компанії Олена Андросова підтвердила, що підприємство фізично не могло забезпечити людей роботою. Водночас частині вивільнених запропонували вакансії партнерські організації.

Інша модель — переведення персоналу. Після удару по розподільчому центру Rozetka в Броварах 5 серпня співзасновниця компанії Ірина Чечоткіна повідомила про оптимізацію штату: на об'єкті працювало понад 1000 людей, більшість перевели на інші склади, але не всіх. Натомість компанія ELIT Ukraine після знищення логістичного комплексу Amtel під Києвом у липні 2026-го заявила про переведення всіх співробітників до інших підрозділів — це типова поведінка великих мереж, які мають ресурси для перерозподілу кадрів і товарних потоків.

Окремий випадок — завод Flex у Мукачеві, який постраждав улітку 2025 року. Там виробничий персонал відправили у простій зі збереженням оплати, а невиробничий перевели на дистанційну роботу. Таке рішення дорожче для роботодавця, але дозволяє зберегти кваліфіковані кадри та швидше відновити виробництво після ремонту.

Як підсумовує аналітик Ігор Крупка, знищення складу створює реальний ризик безробіття, але його масштаб залежить одразу від кількох чинників: фінансового запасу міцності компанії, кількості запасних майданчиків, дефіциту працівників у відповідній сфері та прогнозованого строку відновлення.