На Миколаївщині кількість звернень до омбудсмана за чотири роки зросла більш ніж учетверо

Про ці цифри йшлося під час сесії Миколаївської обласної ради 10 вересня, де Василь Донець, представник омбудсмана у Херсонській та Миколаївській областях, презентував основну частину щорічної доповіді про стан додержання прав і свобод людини.

За його даними, минулого року на Миколаївщині зафіксували не лише 4473 звернення, а й 5398 повідомлень про порушення прав людини. Крім того, представництво провело 151 моніторинговий захід. Для порівняння: у 2022 році звернень було 1058 — тобто за чотири роки їхня кількість зросла більш ніж учетверо.

Сам Донець трактує таку динаміку двояко. «З одного боку, це свідчить про те, що проблем у людей багато, але з іншого — про те, що люди стають більш обізнаними у своїх правах, дізнаються про інституцію омбудсмана і більше їй довіряють», — сказав він. Водночас посадовець наголосив, що повторні звернення та системні проблеми є сигналом для влади: працювати потрібно не лише з наслідками порушень, а й з їхніми причинами.

Серед проблем, які виявляли під час звернень і моніторингових візитів, Донець назвав порушення прав дітей, недоліки в роботі служб у справах дітей, недостатній захист майнових і житлових прав дітей, а також питання доступності та медичного забезпечення в закладах освіти. Окремо він звернув увагу на труднощі внутрішньо переміщених людей — умови проживання в місцях тимчасового проживання та адміністративні бар'єри. Фіксують і проблеми в місцях несвободи: йдеться про безпеку, цивільний захист, медичну допомогу, доступність та гідне поводження.

Що це означає для жителів області? Зростання кількості звернень саме по собі не є ані виключно поганою, ані виключно доброю новиною. Воно показує, що інституція омбудсмана сприймається як реальний канал для поскарг, а не як формальність. Але водночас перелік тем, які повторюються — права дітей, житло, доступність медичної допомоги, умови для ВПО, — вказує на те, що частина проблем має системний характер і не вирішується на місцях. Для органів влади це означає потребу реагувати не окремими рішеннями на конкретні скарги, а змінами в роботі служб, які ці скарги породжують.

Підсумок: учетверо більше звернень за чотири роки — це і показник довіри до омбудсмана, і показник накопичених проблем. Наскільки ефективно на них відповідатимуть, залежатиме від того, чи почують на місцях сигнал про причини порушень, а не лише про їхні наслідки.