ЗСУ просунулися на трьох напрямках: де саме і що це означає

Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) у звіті за 3–4 вересня зафіксували просування українських військ на півночі Харківщини, на сході Донеччини та в напрямку Новопавлівки на Дніпропетровщині. Водночас окупанти не змогли досягти підтверджених успіхів на жодному з ключових напрямків наступу, попри значні зусилля.

На Харківщині українські підрозділи відбили атаки біля Одрадного на схід від Харкова. Це свідчить про те, що населений пункт, попри заяви росіян про його захоплення, залишається під контролем України. Водночас на Куп'янському та Боровському напрямках російська армія вела обмежені наступальні дії, але не просунулася. Район між Рідкодубом і Новим залишається спірною територією, де тривають бої.

На Донеччині українські сили закріпилися на нових рубежах на схід від Слов'янська. Це відбувається на тлі спроб російської армії захопити тактичні висоти для подальшого наступу на місто. За даними геолокаційних кадрів, оприлюднених 3 вересня, бої точаться в районі Рай-Олександрівки. Водночас на Краматорському напрямку окупанти намагаються обійти Костянтинівку з флангів, але успіху не мають. На Покровському напрямку російські війська також не змогли просунутися.

У Дніпропетровській області українські військові просунулися на захід від Котлярівки, що біля Новопавлівки. У Запорізькій області росіяни проводили наступальні дії на Гуляйпільському напрямку та в західній частині регіону, але без підтверджених результатів.

Ситуація на фронті свідчить про те, що російська армія витрачає ресурси на штурми без пропорційного ефекту. Особливо показовою є спроба охопити Слов'янсько-Краматорську агломерацію з флангів: після невдач у лобових атаках на укріплені міста окупанти шукають обхідні маневри, але поки що безуспішно. Для України це означає збереження ініціативи на окремих ділянках і можливість контратакувати там, де ворог виснажений.