Зеленський: блокада Чорного моря може створити «агро Ормуз» для світового продовольства

Про це він сказав під час розмови з Фарідом Закарією на полях Ялтинської європейської стратегії — 2026. За оцінкою глави держави, продовольчий коридор через Чорне море фактично заблокований з українського та російського боків. «Це буде Ормуз, тільки вже агро. І це серйозна проблема. Вирішувати це питання повинна не тільки Україна. Бо це виклик для багатьох», — заявив Зеленський.

Для України наслідки будуть передусім економічними. Через ускладнену логістику та дорожчий експорт аграрна продукція втрачатиме в ціні, а сама інфраструктура продажу стане складнішою. «Українці не залишаться без їжі. Зерно впаде із ціною, тому що експорт буде дорогим, інфраструктура цього продажу буде складна, логістика буде жахлива. Це для нас буде дуже складно», — пояснив президент. Тобто йдеться не про загрозу голоду в самій Україні, а про втрати для аграрного сектору та економіки загалом.

Значно гострішою, за словами Зеленського, ситуація може виявитися для країн, які залежать від імпорту продовольства. «Окрім України, в набагато гіршій ситуації будуть інші країни, у яких просто не буде їжі. Багато народів не будуть мати що їсти, навіть маючи гроші», — наголосив він. Такий сценарій означає, що проблема виходить за межі двостороннього конфлікту й стає питанням глобальної продовольчої безпеки.

Президент зазначив, що вже обговорював цю тему з представниками Єгипту, Індії, Туреччини, Саудівської Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратів. Він також закликав шукати окремі домовленості щодо продовольчої безпеки та енергетики навіть за відсутності повноцінної мирної угоди. «Агро та енергетика — це два виклики сьогодні для всього світу. І якщо сьогодні неможливий мир, тому що одна особа цього не хоче, можна вирішити питання енергетичного перемир'я і харчової безпеки», — підсумував Зеленський.

Отже, йдеться про спробу вивести продовольство й енергетику в окремий трек переговорів, який міг би працювати навіть без загального врегулювання. Для України це шанс зберегти експортні надходження, для країн-імпортерів — уникнути дефіциту, а для світу загалом — зменшити ризик нової продовольчої кризи.