Генпрокурор оприлюднив записи щодо директора НАБУ: що це означає

За версією Кравченка, у 2014 році Кривонос, який тоді очолював реєстраційну службу Обухівського міськрайонного управління юстиції, разом з іншими людьми вимагав від заявника 72 тисячі доларів за отримання землі. Ідеться про ділянку площею 0,25 га у селі Тарасівка Обухівського району.

У оприлюдненому відео генпрокурор назвав фігурантів записів: «Янус» — це Семен Кривонос, «Швондер» — голова Старобезрадичівської сільради Петро Горбаченко, «Борменталь» — заявник Владислав Рузматов. За даними Кравченка, у березні-листопаді 2014 року Горбаченко разом із Кривоносом, Віталієм Булашенком, Віталієм Оверченком і Дмитром Шнайдером нібито вимагали від Рузматова 72 тисячі доларів. Спочатку, за версією слідства, йшлося про хабар у 120 тисяч доларів.

Рузматов у березні 2014 року звернувся до голови сільради щодо безоплатного отримання землі, а вже у квітні почав діяти під контролем правоохоронців. За даними Кравченка, Кривонос мав знайти формального власника, на якого безкоштовно оформлять ділянку, після чого її планували перепродати Рузматову. 20 травня Булашенко повідомив заявнику, що землю оформлять на Оверченка. Згодом сільрада ухвалила відповідне рішення, а 30 вересня реєстраційна служба на чолі з Кривоносом зареєструвала право власності на Оверченка.

Далі Оверченко видав довіреність Шнайдеру для оформлення продажу. 28 жовтня, за даними генпрокурора, Кривонос доручив Шнайдеру знайти оцінювача, який визначив би вартість землі нижче за ринкову. 30 жовтня оцінювач Сергій Рябукін склав звіт із вартістю 149 896 гривень 25 копійок, тоді як ринкова вартість нібито становила 345 тисяч гривень. Продати землю 31 жовтня не вдалося: Шнайдер відмовився завершувати операцію. В оприлюдненому відео це пов'язують із зустріччю Кривоноса із заступником прокурора Обухівського району Олексієм Павлушком того ж дня.

Кравченко заявив, що Кривоноса підозрюють у проханні надати хабар в особливо великому розмірі за використання посади на користь себе та спільників, а також в організації складання завідомо підробленого звіту про оцінку. Він також стверджує, що ці обставини були відомі конкурсній комісії, яка обирала директора НАБУ, і що Кривонос увійшов до трійки рекомендованих кандидатів. «Як наслідок, маємо ситуацію, коли особа, яка обґрунтовано підозрюється у корупційних діяннях, в результаті очолила орган, основним призначенням якого є протистояти таким діянням», — ідеться у відео.

Публікація таких матеріалів на рівні генпрокурора — це передусім питання довіри до інституцій. Якщо викладені версії підтвердяться в суді, постане питання про законність призначення керівника антикорупційного органу. Якщо ж ні, це створить додатковий тиск на саму прокуратуру. Для громадян важливий практичний вимір: від того, наскільки швидко і прозоро буде розв'язано цю ситуацію, залежить довіра до всієї системи боротьби з корупцією.