Вибухи у Милі: що відомо про трагедію та чиї це були боєприпаси

Увечері 28 серпня, близько 20:10, на територію підприємства у селі Мила Бучанського району влучив російський ударний безпілотник. За даними прокуратури, після удару виникла масштабна пожежа, яка спричинила вторинну детонацію боєприпасів. Вибухи були настільки потужними, що довелося перекрити рух Житомирською трасою в обох напрямках, а з небезпечної зони евакуювали близько 400 людей. Рух відновили лише ввечері 29 серпня, рятувальники гасили пожежі ще й у неділю.

Загинули 38 людей, ще четверо вважаються зниклими безвісти. 52 людини отримали травми, серед них п'ятеро дітей. Більшість жертв — близько 30 осіб — мешканці та персонал приватного пансіонату для літніх людей «Добрий дім», який розташовувався через дорогу від складів. Місцева мешканка Жанна, чий чоловік загинув під час детонації, розповіла, що в пансіонаті не було підвалу, тож шансів вижити в лежачих людей майже не було. Серед загиблих — голова Дмитрівської громади Тарас Дідич, який одним із перших приїхав на місце атаки.

За даними обласної військової адміністрації, пошкоджено понад 360 об'єктів, зокрема більш ніж 200 приватних будинків. На подвір'ях досі знаходять снаряди від «Градів», протитанкові міни, касетні боєприпаси та патрони. Частина села залишається без електрики та води. Мешканці кажуть, що не знали про зберігання боєприпасів поряд із домівками: хтось думав, що там гуманітарна допомога, інші згадували про фабрику морозива та склади питної води.

Президент Володимир Зеленський підтвердив, що вибухнув склад боєприпасів, і назвав інцидент «жахливою недбалістю». Він анонсував звіт щодо зберігання боєприпасів у Милі на понеділок, але на момент публікації матеріалу його не оприлюднили. Генштаб ЗСУ нагадав про заборону облаштування складів зброї поблизу цивільної забудови, а Міноборони закликало провести повний аудит місць зберігання зброї — подібну обіцянку давали й після вибухів у Вишневому на початку липня. СБУ відкрила два кримінальні провадження, перевіряючи законність зберігання боєприпасів та дотримання правил безпеки.

Досі невідомо, чий саме був склад: державного підприємства, приватного виробника зброї чи іноземної допомоги. Російське міноборони стверджує, що вдарило по складу компанії Fire Point, де зберігалися комплектуючі для далекобійних дронів FP-1 і FP-2, але Україна це не підтверджує. Керівник фонду «Повернись живим» Тарас Чмут натякнув, що підприємство може бути дотичним до української влади, і запитав, чи буде реакція такою ж рішучою, як після Вишневого, де керівників складу звільнили та затримали. Співвласник Fire Point Денис Штілерман різко відповів Чмуту, назвавши його звинувачення брехнею.

Трагедія у Милі порушує ті самі питання, що й вибухи у Вишневому: як боєприпаси опинилися поруч із житловими будинками, чому не спрацювали заборони та хто відповість за загибель людей. Поки влада обіцяє звіти та компенсації, мешканці села втратили домівки, а родини загиблих — близьких. Відповіді на ці питання стануть тестом на те, чи зроблені висновки, чи історія повториться.