Вибори до Держдуми РФ на окупованих територіях: у списках переважають російські політики

Кремль допустив до участі 10 російських партій, проте у списках провідних політичних сил домінують російські політики, а не місцеві колаборанти. У «Єдиній Росії» для окупованих частин Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей сформували єдиний список. До його першої трійки увійшли російські політики Віктор Водолацький, Тетяна Москалькова та В’ячеслав Ніконов.

Очільники окупаційних адміністрацій — Денис Пушилін, Леонід Пасічник, Євген Балицький і Володимир Сальдо — до перших трійок не потрапили. На думку оглядачів, Кремль не розглядає їх як фігури, здатні посилити партійні списки. Схожа ситуація і в КПРФ: першим номером об’єднаного списку окупованих територій став космонавт і Герой Росії Олег Новицький, другою йде депутатка Держдуми Анжеліка Глоскова. Єдиним представником окупованого Донбасу в першій трійці є Борис Литвинов, який паралельно балотується до так званого парламенту «ДНР» від Макіївки.

Інший підхід обрала ЛДПР, яка сформувала окремі списки для кожного окупованого регіону та включила до них місцевих діячів. На Луганщині партію очолює Максим Уваров, у Донецькій області — Андрій Крамор, у Запорізькій — колишній депутат Мелітопольської міськради Олександр Фалько. Херсонський список очолив росіянин Іван Шумаков. Таким чином, місцевих представників окупованих територій переважно залучили саме до списків ЛДПР, яка нині має 21 мандат із 450 у Держдумі РФ.

За оцінками авторів матеріалу, це свідчить про обмежену роль представників окупованих регіонів у російській політичній системі. На окупованій Луганщині планують відкрити 581 виборчу дільницю, а на захопленій частині Донеччини — 633. Серед кандидатів — російські чиновники, бойовики та учасники збройної агресії проти України.

Отже, голосування на тимчасово окупованих територіях відбувається без участі місцевих жителів у формуванні списків, а провідні ролі в них віддано представникам Росії. Це підтверджує, що Кремль використовує ці території радше як електоральний ресурс, ніж як повноцінних учасників політичного процесу.