На Черкащині розкладуть 197 тисяч доз вакцини проти сказу для диких тварин

За даними Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області, на площі близько семи тисяч квадратних кілометрів планують розповсюдити приблизно 197 тисяч доз вакцини. Препарат розміщують усередині спеціальних брикет-приманок із запахом, привабливим для диких м'ясоїдних тварин. Після поїдання приманки вакцина потрапляє до організму та формує імунітет проти сказу.

Такий підхід — вимушений: щепити лисицю чи єнотовидного собаку так само, як домашнього пса, неможливо. Саме дикі м'ясоїдні залишаються природним резервуаром вірусу, тож масова імунізація в місцях їхнього оселення має зменшити ймовірність передачі інфекції свійським тваринам і захистити людей.

Для мешканців районів кампанія означає передусім одну практичну деталь: приманки, які трапляться в лісі чи лісосмузі, не можна брати руками — їх слід залишити на місці. Водночас пероральна вакцинація диких тварин не скасовує регулярних щеплень для домашніх собак і котів, які радять робити в державних лікарнях та відділах ветеринарної медицини.

Привід для уваги цілком конкретний. У 2025 році на Черкащині зареєстрували 113 випадків сказу серед тварин, зокрема п'ять — серед великої рогатої худоби. До медзакладів із приводу нападу тварин звернулися 2606 людей, і кількість таких звернень зросла порівняно з 2024 роком. Про це розповіла заступниця генерального директора Черкаського обласного центру контролю та профілактики хвороб Ольга Мізінова.

За її словами, сказ — гостре вірусне захворювання, яке вражає центральну нервову систему і після появи клінічних симптомів завжди закінчується летально. Вірус потрапляє в організм через мікропошкодження шкіри, тому фахівчиня закликає не ігнорувати навіть дрібну подряпину. «Рана може виглядати незначною, але ризик інфікування зберігається. Інкубаційний період триває від кількох тижнів до кількох місяців – симптоми можуть з'явитися не одразу», — пояснила вона.

Джерелом інфекції можуть бути безпритульні собаки й коти, дикі тварини — лисиці, єнотовидні собаки, кажани — а також домашні улюбленці, не щеплені проти сказу. Серед базових запобіжних заходів — не торкатися диких та безпритульних тварин, регулярно вакцинувати своїх і навчати дітей безпечної поведінки з тваринами.

Показовим є недавній випадок: у кінці січня сказ виявили у домашнього кота на Уманщині, через що карантинні обмеження діють до 31 березня в Умані, Полянецькому та Кочержинцях. Це нагадування, що хвороба не залишається суто «лісовою» проблемою, а вакцинація диких тварин — лише одна з ланок захисту.

Отже, кампанія на Черкащині — це спроба керувати ризиком на його джерелі: зменшити кількість інфікованих диких м'ясоїдних, а відтак і кількість контактів, які закінчуються зверненнями до лікарень. Ефект залежить від двох речей — наскільки повно тварини з'їдять приманки та чи не забудуть люди про власні щеплення.