США попросили Україну не бити по танкерах біля Новоросійська

Віце-президент США Джей Ді Венс особисто просив президента Володимира Зеленського утриматися від ударів по суднах поблизу морського термінала КТК. Інфраструктура консорціуму є ключовим маршрутом експорту казахстанської нафти, а акціонерами виступають американські гіганти Chevron та ExxonMobil, які володіють частками в родовищі Тенгіз.

Як пояснив американський чиновник, Білий дім розглядає КТК як важливий канал постачання енергоносіїв із Казахстану до Європи, що слугує альтернативою російським поставкам. Після переговорів українська сторона погодилася не атакувати об'єкти консорціуму та судна під іноземними прапорами, якщо вони не перебувають під санкціями України та не перевозять російську нафту чи інші вантажі країни-агресорки. Київ підтвердив, що дослухається до позиції американських партнерів.

Атаки на термінал у липні та кампанія проти російського судноплавства в Азовському морі суттєво вплинули на логістику. Казахстан змушений був кілька разів зупиняти транспортування нафти до Новоросійська. За даними аналітичних компаній, обсяги завантаження КТК у липні 2026 року впали до 1,3 мільйона барелів на день — це на понад 300 тисяч менше, ніж у червні, і на 600 тисяч менше, ніж у травні. Водночас казахстанська нафта стала критично важливою для світового ринку через обмежені поставки з Близького Сходу.

Удари безпілотників були частиною далекобійної кампанії проти нафтової інфраструктури Росії. Її мета — перенести бойові дії на територію агресора та скоротити доходи, які Москва використовує для продовження війни. Після атак Кремль навіть тимчасово обмежував рух суден у порту Новоросійська.

Таким чином, компроміс із США дозволяє Україні зберегти тиск на російський експорт, водночас не зачіпаючи інтереси західних інвесторів. Чи стануть ці домовленості довготривалими, залежатиме від подальшої поведінки сторін у чутливому питанні енергетичної інфраструктури.