Україна відповіла Раді Європи на сім скарг про тиск на журналістів
Постійне представництво України при Раді Європи надало офіційні відповіді на сім сповіщень Платформи безпеки журналістів, які стосувалися погроз, обстрілів редакцій та перешкоджання роботі медійників.
Українська сторона відреагувала на сім звернень, поданих міжнародними організаціями із захисту свободи слова, зокрема Комітетом захисту журналістів, Міжнародним інститутом преси, Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, Article19, Європейською мовною спілкою та іншими. Сповіщення стосувалися різних інцидентів — від російських атак на медіа до конфліктів за участю українських посадовців.
Перше сповіщення стосувалося погроз журналісту Kyiv Independent Джареду Гоєтту та бразильському кореспонденту SBT Сержіо Утшу з боку командира роти Advanced Company Леандерсона Пауліно після розслідування про загибель добровольця. Командування Міжнародного легіону призначило внутрішню перевірку, а з особовим складом провели профілактичну роботу, нагадавши про відповідальність за публікації, які можуть сприйматися як погрози.
Більшість сповіщень стосувалися наслідків російських обстрілів. Зокрема, йшлося про знищення будівлі редакції газети «Межівський меридіан» на Дніпропетровщині, пошкодження офісів медіа в Києві, Краматорську та Одесі, а також атаку безпілотника на знімальну групу «Суспільного Дніпро». У відповідях Постійне представництво наголосило, що відповідальність за ці злочини несе Росія, яка грубо порушує закони і звичаї війни, обстрілюючи цивільну інфраструктуру.
Окремо розглянуто випадок із депутатом Володимирської міської ради Миколою Юнаком, який, за даними Центру журналістських розслідувань «Сила правди», забрав телефон журналістки Наталки Коваль. У відповіді зазначено, що поліція проводить досудове розслідування за фактом перешкоджання професійній діяльності журналістів, і будь-які подібні випадки є неприйнятними.
Платформа захисту журналістики та безпеки журналістів Ради Європи діє з 2015 року. Вона дозволяє міжнародним організаціям сигналізувати про загрози медіа та отримувати офіційні відповіді від держав-членів. Цього разу українська влада відповіла на сім сповіщень, що свідчить про системну роботу з міжнародними інституціями у сфері захисту свободи слова.
