Р РадикалГоловні новини України

Україна погодилася не бити по танкерах, що везуть нафту Казахстану: що це означає

·426 слівредакція
Україна погодилася не бити по танкерах, що везуть нафту Казахстану: що це означає

Після переговорів з адміністрацією президента США Дональда Трампа Україна взяла на себе зобов’язання не атакувати неросійські танкери та інфраструктуру, через яку експортується казахстанська нафта з Новоросійська. Домовленість покликана розблокувати комерційне судноплавство в Чорному морі.

За інформацією американського посадовця, обізнаного з перебігом переговорів, Київ погодився не завдавати ударів по об’єктах Каспійського трубопровідного консорціуму (CPC) та суднах, які прямують до термінала, за умови, що вони не належать росіянам, не перебувають під українськими санкціями та не перевозять російські вантажі. Українська сторона вже передає операторам суден інструкції, які допомагають визначити, які саме судна не є цілями.

Термінал CPC у Новоросійську — ключова ланка для експорту казахстанської нафти, адже альтернативних маршрутів, здатних повністю його замінити, у Казахстану немає. Через цю систему проходить близько 2% світових поставок нафти, і від неї значною мірою залежать європейські нафтопереробники. Саме тому атаки поблизу Новоросійська вже призвели до того, що частина судновласників відмовлялася заходити до термінала через побоювання за безпеку.

Після серії ударів у районі Новоросійська навантаження нафти через CPC неодноразово зупинялося, а навіть після відновлення роботи обсяги були нижчими за звичайні. За оцінками співрозмовників видання, через останні перебої експорт суміші CPC Blend цього місяця може скоротитися приблизно на третину, хоча частина липневих вантажів була перенесена на серпень. Ризики для судновласників уже позначилися на вартості перевезень: прибутковість танкерів, що везуть нафту CPC до Середземного моря, сягнула рекордних понад 400 тисяч доларів на добу.

Попри домовленість, питання повного відновлення нормальних обсягів експорту залишається відкритим. Попередні аналогічні угоди про захист комерційного судноплавства не завжди спрацьовували: деякі судна, інформація про які заздалегідь передавалася українській стороні, все одно потрапляли під атаки. Тому реальний ефект нової домовленості стане зрозумілим лише після того, як вона почне діяти на практиці. Водночас саме її укладення вже знижує ризики для міжнародних перевізників і може сприяти відновленню експорту казахстанської нафти через Новоросійськ.

Читайте також