Удари по складах і ТЦ: як Росія тисне на економіку України

Наприкінці серпня та на початку вересня російські удари припали по торговельних центрах, складах і розподільчих центрах України. Постраждали великі роздрібні мережі, видавництва, фармацевтичні компанії та «Нова пошта». У київських супермаркетах уперше від перших тижнів повномасштабного вторгнення 2022 року почали виникати перебої з постачанням товарів, а в деяких магазинах Novus на порожніх полицях з'явилися таблички: «Росія знищила цей товар».

Президент Володимир Зеленський минулого тижня сформулював мету таких атак прямо: «Росія хоче знищити українську економіку і через це зламати наш опір». Ідеться про свідому стратегію: замість суто воєнних об'єктів удари дедалі частіше припадають на ланки, що забезпечують звичайне життя країни — зберігання, сортування й доставку товарів.

Для бізнесу це означає не разові збитки, а перебудову всієї логістики. Генеральна директорка компанії «Будинок іграшок» Марія Назаренко розповіла, що після влучання реактивного безпілотника у склад поблизу магазину пожежники не могли почати гасіння через тривалі атаки дронів у Київській області. До середини дня, за її словами, «стало зрозуміло, що рятувати вже нічого». Компанія вирішила «повністю переглянути свою логістичну модель»: онлайн-замовлення оброблятимуть через 67 магазинів, а не через розподільчі центри, а запаси розподілятимуть між меншими складами. Це типовий приклад того, як війна змушує бізнес дробити й розосереджувати інфраструктуру, втрачаючи в ефективності, але зберігаючи здатність працювати.

Масштаб втрат у складській інфраструктурі оцінив підприємець, засновник мереж Eva і Varus Руслан Шостак: із 5 млн квадратних метрів сучасних складських приміщень в Україні знищено 2,1 млн, і лише за останні місяці уражено 900 тис. квадратних метрів. На початку місяця балістичні ракети вивели з ладу три найбільші сталеливарні підприємства, що залишалися в Україні, у промислових районах Запорізької та Дніпропетровської областей. Загинули 17 працівників, а під загрозою опинилася галузь, яка десятиліттями після здобуття незалежності підтримувала економічне зростання.

Наслідки відчутні й на рівні державних фінансів. Прем'єр-міністр Сергій Корецький заявив, що через російські атаки держава може втратити близько 1,5 млрд доларів податкових надходжень, тоді як дефіцит бюджету цього року оцінюють у 27 млрд доларів. Головна економістка інвестиційної компанії Dragon Capital Олена Білан вважає, що цьогоріч Україна, ймовірно, не матиме економічного зростання, а компаніям, які постраждали від ударів по складах, «не залишиться іншого вибору, окрім як перекласти ці витрати на споживачів». За її словами, «триває війна на виснаження, а тепер ще й економічна війна на виснаження – Росія намагається завдати якомога більшої шкоди економіці України, і Україна робить те саме».

Ці удари розгортаються на тлі власної кампанії України із застосування далекобійних безпілотників проти російських нафтопереробних заводів, складів і вантажних суден. Українські посадовці кажуть, що її мета — скоротити доходи Москви та змусити Володимира Путіна повернутися за стіл переговорів. Водночас фінансова стійкість України залежить і від зовнішньої підтримки: комісар ЄС з питань економіки Валдіс Домбровскіс зауважував, що переговори про надання коштів проходитимуть успішніше, якщо Україна виконає план реформ, узгоджений з донорами. А Корецький попереджав, що затримка західної допомоги загрожує масштабним скороченням видатків — якщо непопулярні заходи не ухвалять до початку зими, уряду доведеться суттєво урізати видатки чинного бюджету.

Отже, повітряна кампанія Росії — це удар не лише по конкретних об'єктах, а по здатності економіки функціонувати передбачувано. Найближчі місяці покажуть, чи вдасться бізнесу перебудувати логістику швидше, ніж ворог руйнуватиме її, і чи встигне надійти зовнішнє фінансування, щоб покрити бюджетний дефіцит.