Удари по танкерах в Ормузькій протоці: що це означає для цін і безпеки судноплавства

У ніч проти 9 вересня американські військові потопили п'ять іранських нафтових танкерів і показали відео палаючих суден. Центральне командування ЗС США пояснило удари відповіддю на дві спроби Корпусу вартових ісламської революції влучити балістичними ракетами в американський військовий корабель. За даними Вашингтона, серед американських військових постраждалих немає.

Тегеран заявив, що у відповідь обстріляв десять суден — два американські кораблі та вісім танкерів. За попередній тиждень США, за власними даними, уразили десять іранських танкерів. Держсекретар США Марко Рубіо під час візиту до Колумбії сформулював нову лінію Вашингтона: «Іран і далі намагається вражати військові кораблі США. І щоразу, коли вони це роблять або намагаються зробити, вони втрачатимуть танкери».

Наслідки відчули не лише військові. На танкері-продуктовозі Hercules Star, що стояв на якорі поблизу Дубая, загинув моряк, ще один член екіпажу зник безвісти — про це повідомив фрахтувальник, компанія Peninsula. Британська служба морської безпеки UKMTO зафіксувала судно поблизу, яке накренилося після влучання снаряда. Двоє посадовців іракських портів розповіли, що танкер New Andros із 2 мільйонами барелів мазуту загорівся після удару дрона в іракських водах; про постраждалих серед 22 членів екіпажу не повідомлялося. UKMTO також отримала повідомлення про кілька торговельних суден, які втратили хід через обстріл на півночі Перської затоки та в Оманській затоці — по обидва боки Ормузької протоки.

Окремий епізод — удар по американській військовій базі в Йорданії. Іран заявив про випуск балістичних ракет, Йорданія повідомила, що з 20 ракет збила 18, а дві впали в незаселеній місцевості без шкоди людям. КВІР пригрозив різко посилити відповідь на будь-які нові атаки й анонсував карти нової, розширеної забороненої для судноплавства зони — вона сягатиме району Чабахара на узбережжі поблизу Пакистану.

Для ринків це означає передусім ціну логістики. Ф'ючерси на Brent уперше з липня перевищили 100 доларів за барель, а нафтопродукти подорожчали ще сильніше за сиру нафту: середня роздрібна ціна дизеля у США 9 вересня оновила історичний максимум — понад 5,94 долара за галон (близько 1,57 долара за літр). Хвиля ударів перекреслила поступове відновлення руху, про яке Вашингтон говорив останніми тижнями.

Контекст важливий для розуміння масштабу. До початку військової операції США та Ізраїлю проти Ірану в лютому 2026 року Ормузькою протокою проходила п'ята частина світових постачань нафти та скрапленого газу; відтоді більшість судноплавства зупинилася. З квітня сторони обговорювали припинення бойових дій і в червні досягли перемир'я, але вже в липні ескалація відновилася і домовленості втратили силу. 14 серпня Трамп заявив, що оголосить Ормузьку протоку американською територією після остаточної перемоги над Іраном; заступник міністра закордонних справ Ірану Казем Гарібабаді відповів, що цей шлях «не можна захопити ані твітом, ані авіаносцем, ані наказом, чи передвиборчою промовою». 2 вересня США заявили про завершення серії ударів по військових об'єктах в Ірані, після чого Тегеран атакував американські бази в Йорданії, Бахрейні та Іраку, а 5 вересня Центральне командування США повідомило про удари по трьох іранських нафтових танкерах.

Підсумок: сторони перейшли від економічного тиску до прямого полювання на судна, і саме судноплавство стало головною мішенню. Для країн, залежних від імпорту енергоносіїв, це означає дорожчу логістику й нові ризики для екіпажів, а для ринку — закріплення ціни нафти вище психологічної позначки.