Удари РФ по АЗС: чому Москва цілить у заправки та які наслідки

Масовані удари по АЗС, які почастішали останніми тижнями, мають на меті не лише військові, а й соціальні наслідки. Українські чиновники вважають, що Москва таким чином намагається порушити звичний ритм життя цивільного населення в районах, де тривають активні бойові дії, та підштовхнути людей до виїзду. Це також може бути відповіддю на удари ЗСУ по російських нафтопереробних заводах.

За словами депутата Харківської обласної ради Олександра Скорика, загалом в Україні знищено понад 200 АЗС, з них щонайменше 80 — у Харківській області. Минулого тижня російський підрозділ безпілотників «Рубікон» оприлюднив відео дев'яти ударів FPV-дронами по заправках у Харківській та Сумській областях, причому частина атак відбувалася вдень, коли поруч перебували люди та авто.

Голова Полтавської ОВА Віталій Дяківнич повідомив, що лише минулої суботи росіяни за кілька годин атакували чотири АЗС на трасі до Харкова. Він назвав ці удари спробою помститися за атаки Києва по російських нафтопереробних заводах. «Їхня логіка така: якщо у нас не буде бензину, чому у вас життя має продовжуватися як зазвичай?» — зазначив посадовець. Він також визнав, що атаки ускладнюють логістику бізнесу, що на тлі зростання світових цін на пальне може призвести до подорожчання товарів і послуг.

Удари по АЗС зафіксовано також у Донецькій, Дніпропетровській та Запорізькій областях. Очільник Запорізької ОВА Іван Федоров заявив, що в регіоні знищено понад 30 заправок, і назвав атаки на них одним із головних пріоритетів ворога. Для ударів Росія використовує дрони «Герань», безпілотники літакового типу та авіабомби.

Паливний бізнес адаптується до нових загроз: на деяких АЗС встановлюють антидронові сітки, під час повітряних тривог заправки можуть тимчасово зупиняти роботу. Водночас, за оцінками експертів, тактика росіян не дає очікуваного результату — мережі швидко відновлюють роботу, тож інтенсивність таких атак поступово знижується.