Анкара готує новий зерновий коридор: що пропонує Туреччина

Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан підтвердив, що Анкара сформувала конкретні пропозиції щодо забезпечення безпеки судноплавства у Чорному морі. Йдеться про механізм, подібний до Чорноморської зернової ініціативи, яка діяла у 2022–2023 роках. За словами Фідана, турецька сторона підтримує контакти з обома сторонами конфлікту і сподівається на політичну волю для створення стабільного маршруту.

Деталі плану поки не оприлюднені: невідомо, які порти можуть бути охоплені домовленістю, хто контролюватиме дотримання безпекового режиму, чи буде залучена ООН, а також чи поширюватиметься механізм лише на зерно чи на всі продовольчі вантажі. Станом на кінець серпня публічної згоди Києва чи Москви на ініціативу немає, тож наразі це дипломатична пропозиція, а не досягнута угода.

Пропозиція виникла на тлі різкого зростання ризиків для торговельних суден та атак на портову інфраструктуру. Україна через посередників уже пропонувала Росії взаємне припинення ударів по цивільних об'єктах у морі, але Москва пов'язувала це з припиненням українських атак на російські нафтопереробні заводи та трубопроводи. Київ таку прив'язку відкидає: президент Володимир Зеленський наголошував, що обмеження ударів по енергетиці можливе лише на взаємній основі.

Проблеми з морською логістикою вже суттєво вдарили по українському експорту. Через удари по портах частина вантажів переорієнтовується на дунайські порти Рені та Ізмаїл, залізницю і транзит через Молдову до румунської Констанци. Ці маршрути мають обмежену пропускну здатність: наприкінці серпня черга суден біля Сулінського каналу сягнула приблизно 80 одиниць. Зростають строки доставки і вартість логістики, що б'є по агровиробниках і конкурентоспроможності українського зерна.

Схожі проблеми відчуває і Росія, яка змушена переорієнтовувати частину зернового експорту на балтійські порти, що обходиться дорожче. Для світового ринку ситуація критична: Україна і Росія — одні з найбільших постачальників зерна, особливо для країн Близького Сходу, Північної Африки та Азії. Перебої з поставками підвищують вартість фрахту, страхування і самого зерна, що загрожує зростанням цін на продовольство.

Туреччина, яка контролює протоки Босфор і Дарданелли, має прямий економічний інтерес у стабільній торгівлі. Раніше вона вже виступала посередником: Чорноморська зернова ініціатива, підписана у липні 2022 року за участю ООН, дозволила вивезти з українських портів майже 33 млн тонн продукції, поки Росія не вийшла з угоди у липні 2023 року. Після цього Україна створила власний тимчасовий коридор, але нові атаки знову поставили питання безпеки на порядок денний.

Нова турецька ініціатива — спроба повернутися до погодженого механізму. Ключове питання — чи вдасться відокремити безпеку судноплавства від ширшої дискусії про удари по енергетичній інфраструктурі. Від цього залежить, чи запрацює коридор і чи зможе світовий ринок уникнути чергового стрибка цін на продовольство.